Рівненський обласний український музично-драматичний театр веде свою історію від 1939 року. Саме тоді на його сцені вперше піднялася завіса — прем’єрною виставою стала «Любов Ярова» Костянтина Треньова. У перші роки діяльності колектив представив рівнянам постановки «Гроза» Олександра Островського, «На Вкраїні милій» Івана Чабаненка та інші твори класичного і сучасного репертуару.
З початком Другої світової війни у червні 1941 року діяльність театру була вимушено припинена. Частина акторів залишила місто, деяких було розстріляно окупантами. Під керівництвом режисера Анатолія Демо-Довгопільського частина трупи працювала у створеному німцями драматичному театрі, однак після арешту й розстрілу режисера заклад занепав. Останньою виставою воєнного часу стала «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, показана 31 січня 1944 року.
фото з dramteatr.com.ua
Відновлення роботи – початок нової історії
У червні того ж року театр відновив роботу. До трупи долучилися актори Мелітопольського драматичного театру, який був евакуйований до Уфи. Новий сезон відкрився 1 травня 1945 року. Протягом п’ятнадцяти років колектив працював у приміщенні Будинку культури будівельників, активно гастролюючи та розвиваючи свій репертуар. Саме на рівненській сцені вперше в Україні було поставлено шекспірівського «Короля Ліра».
У 1960 році театр отримав нове приміщення. До колективу прийшло молоде покоління акторів — серед них Анатолій Гаврюшенко, Володимир Сніжний, Ніна Ніколаєва, Ліна Ізарова. З роками до постановок долучалися провідні режисери української сцени: Володимир Грипич, Ігор Рибчинський, Анатолій Горчинський, Віталій Толок, Ярослав Бабій, Олег Мосійчук та інші. Їхня творча енергія та майстерність забезпечили театрові визнання та глядацьку любов.
Після пожежі 1978 року трупа тимчасово повернулася до Будинку культури будівельників, проте продовжувала активно гастролювати. У 1983-му, до 700-річчя Рівного, театр повернувся у відбудоване приміщення.
Нове осмислення класики
У роки становлення незалежної України на сцені театру ожили класичні та нові образи. Вистава за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня» та інсценізація роману Уласа Самчука «Марія» («Сльози Божої Матері») стали знаковими подіями. Глядачі захоплено сприймали й інші постановки — «Тіль» і «Тев’є» Григорія Горіна, «Канотьє» Миколи Коляди тощо.
Нову сторінку в історії театру відкрив 1997 рік, коли колектив очолив заслужений артист України Володимир Петрів. Саме в цей період формується сучасний репертуар, розширюється співпраця з провідними режисерами та сценографами. У 2003 році рівняни побачили постановку «Літо в Ноані» за п’єсою Ярослава Івашкевича, створену польським режисером Богданом Порембою та сценографом Єжи Скжепінським. Того ж року на сцені з’явилася історична драма Олександра Огоновського «Гальшка Острозька».
фото з dramteatr.com.ua
Унікальним проєктом став театр просто неба, облаштований у внутрішньому дворику будівлі. Тут зведено переносну сцену, глядацьку залу на 256 місць, сучасне світлове та звукове обладнання. Першою постановкою стала музична комедія «Рогоносець» за мотивами «Віндзорських жартівниць» Вільяма Шекспіра (режисер Мирослав Гринишин, автор ідеї — Володимир Петрів).
Сьогодні театр активно розвивається: розширюється репертуар, до колективу приходить талановита молодь. Окрім великої сцени на 600 місць, діє й мала — камерна, розрахована на сотню глядачів.
фото з dramteatr.com.ua
Особливою мистецькою подією стала постановка містерії «Берестечко» за романом Ліни Костенко (режисер Олександр Дзекун), представлена у 2005 році на сцені Національного театру імені Лесі Українки в Києві. За цю виставу Володимир Петрів і Олександр Дзекун стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка, а театр отримав Народну Шевченківську премію. Того ж року закладу надано статус академічного.
dramteatr.com.ua
Перемоги на фестивалях
Рівненський театр — постійний учасник і лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів: «Перлини сезону» (Івано-Франківськ), «Золоті оплески Буковини» (Чернівці), «Тернопільські театральні вечори», «Мельпомена Таврії» (Херсон), «Біла вежа» (Брест, Білорусь) та інших. Вистава «Калігула» здобула спеціальний диплом критиків «Висота» на міжнародному фестивалі «Біла вежа-2012».
фото з dramteatr.com.ua
У 2013 році під час Міжнародного московського фестивалю камерних театрів і малих форм «Славянский венец» рівненська трупа представила виставу «Останній строк» за п’єсою Валентина Распутіна. Журі відзначило режисера Володимира Петріва за найкращу режисуру, а актрису Ніну Ніколаєву — спеціальним дипломом «За образ без возраста».
Фото: facebook.com/RivneODA
Сьогодні Рівненський академічний український музично-драматичний театр продовжує утверджувати свою мистецьку традицію, залишаючись центром культурного життя міста та регіону.
За повідомленням з офіційного сайту Рівненського драматичного театру.
Нагадаємо, що свій 86-й театральний сезон драмтеатр розпочав з глибоко емоційної та символічної постановки — вистави «Мами» за новелами української письменниці Марії Матіос.
Читайте також, як ветерани стали акторами і презентували унікальну документальну виставу у Рівненському драмтеатрі.
