Рівненська журналістка, активна дописувачка у мережі “Фейсбук” Тетяна Закодонець поділилась з рівнянами своїми міркуваннями про представників державної влади та”чиновництво”.
“Все-таки чинуші – то странні люди, яких мені не зрозуміти ніколи. Нє, не мєлких клерків, а типу “перших осіб”. Ну рвешся ти до того крісла. По головах, за бабло, через брехню, жертвуючи сім’єю, дітьми, любов’ю, часом, власними нервами, зрештою.
Дорвався. Ура! Пиляєш там бабло, ну ок – хоч якась логіка. Сидиш в своєму великому кабінеті, високому кріслі, – мєлкий-мєлкий такий человєчішка (от даже вигляд: від дверей кабінету до того крісла в іншому дальньому кутку, – ну мєлкий же). І весь такий чуствуєш: який я маладєц!
І от на цьому моменті мені вже стає непонятно. А в чом, власне, молодець? Маєш своїх стопітсот підлеглих. Бігаєш там, пижишся перед ними, крутость свою показуєш, хвоста розпускаєш. А вони тобі в рота заглядають. Ну або в с***у. Або всюди зразу. Ти маладєц. А за спиною вєчне: мудІлА/скАтІна/вЄдьма/кАрова/урод/****/хам/****/*і все разом взяте*. Але ти маладєц.
Їдеш з непотрібними показушними перевірками по бюджетніках. Там всі щасливі. Хліб-сіль, “яка честь для нас всіх, що цілий ви приїхав”. Ти довольний. Ти маладєц. Цілого тебе тут радісно чекали. А після тебе там: мудІлА/скАтІна/вЄдьма/кАрова/урод/****/хам/****/*жаль камньом в машину ссикотно швирнуть*.
Панятноє дєло, тебе там чекали. Звичайно, то ж кожен бюджетник лікар/вчитель/мєнт був неймовірно щасливий отстєгнуть стольнік-другий (якраз лишній від мільйонної зарплати завалявся) тобі на бухло і закуску після цього всього дійства. Бо цілий ти приїхав. Ти маладєц.
Тебе всі люблять і поважають, і ні разу не ненавидять. І тебе настільки захопила ця вєчна гра лицемірства і притворства, що ти насправді ЩИРО ВІРИШ. Це видно по твоїх повних самозакоханості очах і самодовольній либі, коли ти дивишся на той “хліб-сіль”. Так само, як чітко читається те притворство, що геть паскудно ховає боягузство і малодушність тих, хто цей хліб-сіль тримає (а ручонки то трусяться). І ти справді НЕ БАЧИШ. Але то козлів всяких не люблять, але ж ти то не такий. Ти маладєц. То всім іншим брешуть, а от лічно до тебе щиро, зі всією душею. Бо ти то маладєц, ти ж це точно знаєш. Плюс за сьогодні тобі про це уже стопітсот раз радісно сказали.
І кожен чиновник, який зараз це прочитав, думає: таки да, але добре шо це все не про мене. Да, всі вони такі, стопудов, але вот Я… Шо ти, Таня, панімаєш)”.
Все-таки чинуші – то странні люди, яких мені не зрозуміти ніколи. Нє, не мєлких клерків, а типу "перших осіб".Ну рв…
Опубліковано Tanya Zakordonets 28 травня 2017 р.