Туманні перспективи житлових довгобудів «Рівненської брами» й «Золотої підкови», що не так з генеральним планом міста та чому слід розраховувати лише на власну уважність при покупці житла. Ці та інші теми ми підняли у розмові з Сергієм Паладійчуком.
Він секретар Рівненської міської ради, відповідає за координацію роботи депутатського корпусу, а при відсутності мера виконує обов’язки керівника.
Яка ситуація з сумнозвісними довгобудами, наприклад, «Рівненська Брама», «Золота підкова» тощо. Адже люди приходять до вас і вам треба щось відповісти?
Рівне на фоні інших міст України виглядає ще досить неконфліктним. Фактично проблемні будинки цих два. «Золоту підкову» з великими потугами вдалось розрулити. Звісно, це ще не той об’єкт яким можна пишатись, але, як мінімум, великої проблеми вже нема. Ті люди, які «попали на гроші» вже отримали квартири, лише кілька покупців, які хочуть не квартири, а повернення грошей. Це вже нереально, бо будинок кілька разів переходив від одних власників до інших і вже дуже тяжко знайти кінцевого бенефіціара.
Щодо «Рівненської брами» ситуація не дуже весела, робимо все, щоб її вирішити. Починали все там хмельницькі інвестори і зараз хмельницькі, але вже інші люди, продовжують це будівництво.
Як там взагалі виникла проблема? Найперше, що будівництво було організовано як житловий кооператив. Житловий кооператив – це об’єднання громадян, які мають мати елементи самоврядування. І коли там почались проблеми і стали з’ясовувати кому виставляти претензії, то виявилось, що це кооператив – вони самі між собою об’єднались. Людина, яка це допустила, мала кошти покупців правильно використовувати. А кошти ці використовувались не правильно, тож претензії можна висловити тільки до того чоловіка, хоча людям від того не легше, бо гроші не зрозуміло де.
Це одна з відповідей для пересічного рівнянина де купувати квартиру. Якщо ви хочете придбати житло, то кооператив – це не сама захищена форма вкладення коштів, особливо коли на стадії фундаменту чи стін. Бо коли ти стаєш членом кооперативу ти ще й стаєш членом команди і приймаєш всі ризики, а тому проблеми також на твоїй відповідальності.
Якщо ви все ж знаєте про ситуацію з будівництвом, вважаєте її підозрілою, чи можете попередити людей, щоб не втрапили в погану історію?
Давайте я спробую сформулювати 5 дієвих порад як перестрахувати себе від невдалої покупки квартири.
Перше, щоб я радив – поцікавитись хто є забудовником того будинку, яка в нього репутація.
Друге – яка форма будівництва. Чи це інвестор, який будує, а потім продає, чи це кооператив, чи яка інша форма.
Третє – якщо є будівництво – під ним має бути окреслена земельна ділянка з відповідним кадастровим номером. Якщо він є – значить проблем з землею там не буде.
Четверте – з’ясувати яке призначення будівництва. В центрах продажу треба питати менеджерів, щоб показали документ дозволу на будівництво. Якщо там зазначено, що, наприклад, під комерцію, то звісно уже насторожує як вони збираються реалізовувати житлові квартири.
І п’яте – якщо вже прийнято рішення, то внести гроші через банк офіційно з платіжками, квитанціями. Не робити це в центрах продажу, тому що проблеми, які виникали потім в багатьох людей, пов’язані з тим, що вони віддавали гроші готівкою під якісь умовні чеки чи розписки, які не дуже законні виявились. Таких прикладів багато в «Рівненській Брамі», коли пайовики тепер намагаються довести, що вони ті гроші взагалі віддали.
І звісно є два варіанти – купляти квартири коли будинок готовий, це дорожче, але надійно. Або платити на стадії фундаменту чи стін – дешевше, але ризики берете на себе.
Чимало проблем виникає через відсутність актуального генерального плану міста. Що з цим документом не так?
Генеральний план Рівного існує, але правда в тому, що він давно не оновлювався. За законодавством він має раз у 5 років оновлюватись. Ми робили певні корективи у 2008 році і вже, безумовно, час його осучаснити давно пройшов.
Три ключові затримки цьому: повинен бути головний архітектор, який матиме повне розуміння розвитку міста і потім зможе це правильно викласти, щоб коригування плану було реальне. Бо те коригування, що пропонували депутатам кілька років тому, було формальним, воно б не принесло користі місту. Тому перша причина це відсутність кадрового ядра, штабу спеціалістів, який б цей генеральний план довів до завершення. Власне самим забудовникам було б важливо розуміти де місто готове мережі розвивати, де місто готове розвивати житлове будівництво, де місто хоче бачити комерційне будівництво, робити логістичні площадки.
Друга причина, яка поки що гальмує прийняття генплану – це його дороговизна. Щоб перезатвердити генеральний план потрібно 3-5 млн.грн, а враховуючи, що немає людини-локомотива, то і виділяти їх поки не доречно. Я думаю, що на 2020 рік ми все ж будемо гроші в повному об’ємі на генплан передбачати.
Джерело: онлайн-портал ГО «PRO Житло».