24-річний боєць із позивним Граніт нині проходить реабілітацію в лікарні МВС у Рівному після поранення на Донеччині. Його історія — про незламність, втрати та віру в Перемогу.
Про це інформують у Поліції Рівненської області.
Прагнення захищати Україну з’явилося у хлопця ще в 18 років, але тоді він не потрапив до лав ЗСУ. У 2017 році в боях на Донеччині загинув його старший брат. Це стало особистим болем та водночас мотивацією йти вперед.
«Мама дуже переживала, відмовляла, але я знав, що моє місце там, поруч із побратимами,» — розповідає Граніт.
Службу він почав у поліції, де працював у конвойному підрозділі, а згодом став інструктором із домедичної допомоги. У 2024 році прийняв рішення долучитися до стрілецького батальйону.
На початку червня на Донеччині під час виконання бойових завдань позицію, де перебували стрілбатівці, обстріляли з гаубиць. Вибух пролунав всього за три метри від бійців.
«Нас врятувало те, що ми були в окопі. Усіх засипало землею… Але ми вибралися та витягли побратимів,» — згадує він.
Після лікування в Дніпрі сержант мріє якнайшвидше стати на ноги.
«Я за них дуже переживаю. Хочу повернутися до хлопців і знову бути разом у строю,» — каже Граніт.
Нещодавно його відвідав начальник поліції Рівненщини Віктор Шанський, який подякував захиснику за мужність та вручив відзнаку.
«Найбільша мрія — Перемога. А ще — зустріти кохання та жити у мирі. Треба ж рід продовжувати,» — усміхається боєць.
Читайте також : Історія Тора, який змінив фах інженера на службу прикордонника