4 травня о 10.00 на майдані Незалежності в Рівному прощалися з двома полеглими воїнами.
Валерій Усач народився в селі Метків неподалік Рівного. Працював слюсарем ремонту устаткування котелень і пилопідготовчих цехів компанії «Рівнетеплоенерго», а вільний час присвячував улюбленій справі — дачі.
Разом із дружиною виховав двох дітей — сина та доньку, які подарували подружжю онуків.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Валерій пішов добровольцем, аби стати на захист своєї країни.
“Спершу його не взяли, сказали, що дуже багато охочих. Через деякий час він пішов знову, тоді сказали чекати — викличуть. І от 28 квітня минулого року він поїхав із дому. Спершу був на Львівщині, а за тим на Запоріжжі…Кілька місяців їх підрозділ був на самісінькому нулі, а потім їх змінили. Але оскільки це була штурмова бригада, навчання тривало постійно. У п’ятницю, 28 квітня, рівно через рік як він пішов на війну, близько 12-ї години він зателефонував, казав, що перерва у тренуваннях, що важко, але настрій був бойовий, хороший. Домовилися ще ввечері зідзвонитися і поговорити. А вже по обіді мені повідомили, що Валерія немає…” – пригадує дружина.
51-річний старший солдат Валерій Усач помер у лікарні Запоріжжя 28 квітня 2023 року. Серце захисника не витримало й зупинилося.
Віктор Дикий народився в Томашгороді на Рокитнівщині. Працював у державній службі з надзвичайних ситуацій, у міліції, а потім здобув фах економіста в Європейському університеті міста Рівне. Після закінчення займався підприємницькою діяльністю. Разом із дружиною Оксаною виховали п’ятьох дітей.
Наступного дня після повномасштабного вторгнення Віктор пішов до військкомату, аби стати на захист країни.
Разом із 14 окремою механізованою бригадою захисник пройшов Бахмут, Сєвєродонецьк, Краматорськ. Він переніс контузію, але залишився з хлопцями на передовій. Лише коли їх трохи відвели, стало зрозуміло, що йому погано — звернувся до медиків. З’ясувалося, що то була не лише контузія, а й перелом ключиці, пошкодження хребта, осколки…
Продовжуючи лікування на Рівненщині, Віктор нарешті зустрівся з рідними. 49-річний старший сержант, командир відділення Віктор Дикий помер 3 травня 2023 року…
Чин похорону за Героями здійснять у Свято-Покровському соборі. Поховають Валерія Усача на кладовищі “Нове”, а Віктора Дикого – на кладовищі у Тинному…