За новоюліанським календарем свято припадає саме на 14 вересня.
Нинішнє свято не лише свідчить про Хрест Господній як символ життя і перемоги над смертю, не лише нагадує нам про те, якою дорогою ціною Господь звершив наше спасіння. Це свято має й цілком історичне коріння – віднайдення і прославлення животворчого Хреста Господнього, того, на якому було розіп’ято Спасителя.
324 року свята рівноапостольна цариця Олена за сприяння її сина, імператора Костянтина Великого, вирушає до Єрусалиму з мрією віднайти Хрест Господній. Два роки тривали пошуки, і врешті-решт Олена дізналася від старця на ім՚я Іуда, сина шанованого пророка, про те місце. Коли прийшли туди шукачі, там стояв побудований римським царем язичницький храм на честь Венери. Його зруйнували, розібрали каміння, провели розкопки. Після молитви Єрусалимського патріарха Макарія розлилися пахощі, відтак були віднайдені три хрести і цвяхи.
Три хрести – один Господній, а інші два розбійників, які були розіп’яті разом з Ісусом Христом, – тож треба було визначити, який саме є святинею. Промислом Божим тоді так сталося, що поруч із місцем розкопок проходила похоронна процесія. Патріарх наказав зупинити хід, і по черзі торкався до покійника тими хрестами. Передання свідчить, що в той момент, коли патріарх Макарій торкнувся померлого саме Хрестом нашого Спасителя, то покійник ожив. Ця подія надзвичайно вразила всіх свідків. Цариця Олена поцілувала Хрест і вклонилася йому, так зробили і всі вельможі та військові, що були з нею. Але з часом почало до того місця приходити стільки людей, що кожен з них не міг вклонитися святині. Тоді патріарх Макарій, ставши на підвищенні, підніс Хрест угору, щоб святиню бачили і їй могли вклонитися всі охочі. Звідси й бере свій початок свято Воздвиження Хреста Господнього.
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо!
За повідомленням з офіційної сторінки ПЦУ у мережі Фе