Повстанська юшка, дудка-викрутка, бортництво, обряд «Водіння Куста» та багато інших унікальних елементів нематеріальної спадщини – саме цими надбаннями Рівненщина презентувала себе на всеукраїнському рівні.
«Жива культура – живий світ»
У Національному музеї народної архітектури та побуту України відбувся фестиваль «Жива культура – живий світ», приурочений до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини. До заходу долучилися представники більшості регіонів країни.
Усі фото з facebook.com/RivneODA
Начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк зазначила, що область має вагомі підстави пишатися своїми традиціями, ремеслами, гастроспадщиною, обрядами та святкуваннями. За її словами, участь у фестивалі засвідчила гідне представлення Рівненщини й відкрила нові перспективи для реалізації спільних проєктів.
Гастрономічна спадщина Рівненщини
Особливу увагу відвідувачів привернули страви, що відображають багатство гастрономічної спадщини краю. Господині з Мізоцької громади пригостили повстанською юшкою з дубовим листям і грибами, представниці Радивилівської громади – голубцями з млинцями, а майстрині з Тараканівської, Дубровицької та Вараської громад – традиційними цибульниками та поліським мациком. Чимало схвальних відгуків отримав і гречаний кисіль із Соснівської громади, який нині перебуває у регіональному переліку спадщини та має всі шанси увійти до Національного реєстру.
Серед уже визнаних елементів – бортництво, що активно розвивається на Поліссі. Носій традиції, бортник Олександр Котяш, частував гостей лісовим медом і демонстрував процес його добування. У межах фестивалю також відбулася лекція про історичні витоки та сучасне значення бортництва.
Культурна спадщина Рівненщини
Велику зацікавленість викликала й культурна спадщина Рівненщини, що вже представлена на міжнародному рівні. Так, носії традиції «Писанка», занесеної до репрезентативного списку ЮНЕСКО, продемонстрували давнє мистецтво розпису. А унікальну «Поліську дудку-викрутку», яка нині просувається до включення до списку ЮНЕСКО, презентував фольклорист Юрій Ковальчук.
Не менш вагомим внеском стала презентація серпанкового ткацтва з Крупового, відомих поліських вишивок і видань дослідників. Серед яскравих елементів – відтворення обряду «Водіння Куста у Сварицевичах» та весільної традиції «Читання Корони» з Тараканівської громади.
Фінальним акордом фестивалю став виступ народного аматорського фольклорно-автентичного ансамблю «Троян» із Люхчі Сарненської громади. Учасники представили побутові танці – дробну польку та «печене порося», що об’єднали гостей у спільному колі.
За повідомленням з Рівненської ОВА.
Для тих, хто цими днями залишився у Рівному, є чудова нагода приєднатись до місцевих традицій. Відвідайте у неділю, 7 вересня, культурно-мистецьке свято «Жива спадщина: від громади до музею». Воно відбувається на території Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вас чекає неповторна атмосфера, концерт, смаколики, виставка робіт місцевих майстрів.
