Вічні борці за справедливість, – спогади про рівнян, героїв Небесної Сотні

Щасливе
20.02.2024  16:24

Цьогоріч минає 10 років з того часу, коли українці вийшли на майдан, щоб боротися за своє європейське майбутнє. А далі були події кривавого розстрілу майдану і тоді жертвами стали 107 патріотів нашої країни.

Серед полеглих Героїв, яких згодом назвали Небесною сотнею, було троє майданівців з Рівного – Олександр Храпаченко, Валерій Опанасюк та Георгій Арутюнян. Всі вони стали прикладом самопожертви та героїзму.

З нагоди 10 річниці згадуємо про наших рівнян, героїв Небесної Сотні…

«Мій син завжди був патріотом, тому без сумнівів став на захист європейських цінностей та розвитку України незалежно від москви. Він ніколи не «кидав слова на вітер», завжди дотримувався свого слова. Ніколи не говорив «за спиною», завжди обурювався неправді. В Олександра завжди було загострене почуття справедливості. Мужній, сильний, як особистість, незалежний та вічний борець з неправдою», – саме такими теплими спогадами ділиться Володимир Храпаченко про свого сина, Героя Небесної Сотні – Олександра Храпаченка.

Він загинув 20 лютого 2014-ого року від кулі снайпера, що потрапила у ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці. Смерть Героя настала миттєво. Поруч з 106-ма мужніми патріотами країни Олександр є Героєм Небесної Сотні. Тоді, десять років тому, високою ціною людських життів Україні вдалося відстояти демократичний вектор європейського розвитку держави. 

Окрім Олександра Храпаченка серед полеглих рівнян – це Валерій Опанасюк та Георгій Арутюнян. Вони були різні за віком, мали різні життєві долі, але їх в той час об’єднало одне – прагнення змін в країні та кращого майбутнього для прийдешніх поколінь у вільній і незалежній Україні.

А ще їх об’єднувала жертовність та самопожертва. Адже Георгія Арутюняна вбили, коли той прямував до поранених, аби допомогти…Він просто йшов з дерев’яним щитом витягати поранених, а в нього почали стріляти. І він йшов, розуміючи, що хлопців відстрілюють. Але не міг вчинити інакше.

Валерія Опанасюка ті, хто був на Майдані, пригадують, як турботливого батька, який цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам. Якщо хтось легко вбраний, завжди сам шукав і пропонував тепліший одяг. А сам ходив завжди, навіть у найлютіші морози, в сіренькій утепленій кофтині, в якій і приїхав. Він теж загинув, рятуючи інших, снайперська куля влучила йому в серце, коли він витягував поранених з передової.

Через 10 років, Небесне військо поповнюється все новими Героями, які тримають над нами небо…А серед них найпершими стали саме Герої Небесної сотні…

переглядів: 52


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *