Креативна економіка – це досить розпливчасте поняття. У різних країнах світу в різні часи до неї зараховували різні ринки. Але об’єднує їх одна спільна риса. Ці сфери діяльності базуються на використанні людських знань і умінь. Продукти креативної економіки – товари і послуги, поява яких неможливо без активного залучення їх творця.
Креативна економіка Великобританії генерує майже £ 10 млн на годину і зростає майже на 9 % в рік. Це індустрія на £ 100 мільярдів. Креативна економіка США наближається до одного трильйона доларів, – стверджують фахівці.
Анатолій Лук’янчук: Наша амбітна мета – створити найкращий клуб в Україні
І, нарешті, найцікавіший момент: процвітання креативних ринків якнайкраще корелює з наслідками четвертої індустріальної революції, яка відбувається зараз. Люди втрачають роботу на виробництвах і в офісах через автоматизацію складальних ліній і програм штучного інтелекту. І креативна економіка (коли люди дійсно роблять те, що їм подобається, і те, в чому вони насправді хороші) може послужити подушкою безпеки в цьому процесі. Творчі професії знову будуть в ціні. В цьому ми поки краще бездушних машин.
Перейдемо до наших реалій. Четверта цифрова революція застає Україну зненацька. Але багато чиновників взагалі думають, що світові тренди нас не стосуються. І продовжують твердити ідею з 90-их: “потрібно піднімати виробництво з колін”. Але на питання, яке саме виробництво піднімати, їм відповісти складно. Більшість найбільш ласих високомаржинальних індустріальних ринків вже давно захопили глобальні корпорації, а нам же доводиться миритися з роллю сировинного придатка.
Такий розклад призводить до того, що у відносно великій країні з населенням 41 млн чоловік розмір ВВП на душу населення (хай навіть цей показник і в повному обсязі відображає реальний стан справ в економіці) виявився одним з найнижчих в світі.
Як вихідні та свята впливають на економіку
Стає очевидно: працюючи на старих заводах, працюючи по-старому, зосередившись на видобутку і постачання сировини, українці приречені на бідність. Уряду потрібно міняти економічну стратегію.
Редакція Liga.net вирішила вперше проаналізувати обсяги креативних ринків в Україні, взявши за основу британську методологію департаменту культури медіа та спорту.
Британці вважають, що до креативної економіки варто зараховувати такі сфери як дизайн, кіно, ТБ, радіо, фото, відео, ремесла, реклама архітектура, видавництво, IТ, мистецтво і музика.
“НАЙЖИРНІШИЙ” СЕГМЕНТ
Найбільшим ринком в загальній структурі економіки креативності є IТ-послуги. Головним чином це експортні IТ-компанії і фахівці, що працюють на замовників з-за кордону. За оцінками представників IТ-ринку, його обсяг в 2016 році склав від 2,5 до 3 $ млрд. Точних показників у держави немає. Левова частка ринку – це експорт. Згідно з даними, які надала Європейська Бізнес Асоціація, експортне IТ принесло 5,8 млрд грн прямих податків до бюджету в 2016 році, на 30 % більше, ніж роком раніше.
3 мільярди доларів – це близько 3,3 % ВВП України в 2016 році. При цьому є регіони, де IТ вже має для місцевої економіки набагато більше значення. Наприклад, Львів.
“За 7 років з моменту прийняття львівською мерією стратегії розвитку тут вже працює понад 200 IТ-компаній, які генерують 14,4 % ВВП міста”, – підкреслює Олег Денис, віце-президент SoftServe, однією з найбільших ІТ-компаній країни.
Опитані Liga.net представники IТ-компаній вважають себе сегментом креативної економіки в Україні.
Скільки в нас “айтішників”
Валерій Красовський, СЕО Sigma Software, спираючись на дані дослідження PwC, розповідає: якщо IТ-галузі дати можливість розвиватися, вже до 2020 року кількість IТ фахівців може перевищити 140 тисяч осіб. На кінець 2016 року цю цифру становила 100 тисяч. Олег Денис з SoftServe дає навіть більш оптимістичний прогноз.
Середня зарплата в Україні: як змінилася купівельна спроможність українців за три роки
“IТ-сектор зараз приростає щорічно на близько 20 000 нових робочих місць. Ми очікуємо, що до 2020 року в ньому може працювати вже до 150 000”, – прогнозує він.
“Я думаю, реалістичною оцінкою є збереження темпів зростання фахівців на рівні 10-15 %, але потенціал набагато вище”, – віце-президент з питань культури і комунікацій компанії Ciklum Марина Вишегородських.
Як зазначає Андрій Яворський, за останні 12-15 років ринок IТ-фахівців України пережив вибух росту, поступову стабілізацію і насичення. Подібні процеси спостерігалися і в інших країнах, наприклад в минулому Індія і Китай пережили аналогічні періоди турбулентності.
“Зараз рівень українських ІТ-зарплат уже вищий, ніж в Азії, а по чистому доходу фахівців після податків він зрівнявся зі Східною Європою. Тому очікувати значних стрибків не варто. Проте компанії будуть готові платити значно більше за унікальний досвід … “, – підкреслює він.
Чи прийдуть до нас гіганти?
На думку глави EPAM Ukraine Юрія Антонюка, такі гіганти як Google, Facebook, Amazon, Microsoft навряд чи відкриють великі центри розробки в Україні найближчим часом.
“Поки що Україна не виглядає привабливою для R & D з точки зору вартості кадрів. А цінних і “дорогих” фахівців простіше перевезти в штаб-квартиру компанії”, – підкреслює менеджер.
Він додає, що всі великі вендори вже відкрили офіси в більш фінансово вигідних країнах на зразок Індії.
На думку Олега Дениса, приманкою для приходу в Україну глобальних компаній може послужити саме сильний креативний клас: “IТ-гіганти мають прийти в Україну завдяки талантам і ідеям, а не за дешевими ресурсами. Тому нам необхідно інвестувати в людей, освіту і за активної участі суспільства, держави і бізнесу розвивати в Україні креативний клас”.
На кого нам рівнятися
Як позитивний приклад Олег Денис призводить Дублін. Це місто, яке після введення політики підтримки креативного класу перетворилося з недорогого і маловідомого міста пивного туризму в високотехнологічний і креативний центр.
“З 1990-х років Дублін став центром інформаційних і комунікаційних технологій, його називають Кремнієвої долиною Європи. У Дубліні розташовані офіси Microsoft, Google, Amazon, PayPal, Yahoo !, Intel, Hewlett-Packard, а зарплати вищі, ніж в Лондоні і Нью-Йорку”, –підкреслює він.
Втім, як вважає Андрій Яворський, принципових проблем для відкриття окремих власних філій західних компаній в Україні немає, але, мабуть, на даний момент їм зручніше оперувати через сервісні IТ-компанії.
Нові горизонти
Великий потенціал українського IT-ринку – технологічні та продуктові стартапи. Наші підприємці вже прославилися великими угодами зі світовими гігантами. Наприклад, в 2012 році підрозділ Google купила український проект Viewdle за $ 45 млн. А в 2015 році стало відомо про угоду одеського стартапу Looksery і Snapchat з рекордною сумою в $ 150 млн
Що стосується внутрішнього IТ-ринку, то тут поки все не так добре.
“Внутрішній ринок куди менш активний, ніж зовнішній. Замовлення від українських компаній, звичайно, є, але їх частка значно менше, ніж, скажімо, від компаній з Європи і США. Це відбувається тому, що, по-перше, не всі компанії можуть собі дозволити замовляти IТ-рішення. А по-друге, наші бізнесмени не завжди розуміють, як якісні інформсистеми можуть оптимізувати їх бізнес, зробити його більш стабільним, підвищити його капіталізацію”, – підкреслює Валерій Красовський з Sigma Software.
МЕДІЙНА АРМІЯ
Liga.net з’ясувала, які ще є в нашої країни великі галузі креативної економіки. І виявилося, що за кількістю фахівців є набагато більші ринки. Найбільший ринок – це медіа. У нього входить досить велика кількість напрямків: телебачення, онлайн-ЗМІ, продакшн, реклама, PR, радіо, кіно, друкована преса.
Людей, чия робота так чи інакше пов’язана з медіа, безліч. Ніхто ніколи точно не рахував їх кількості.
За оцінками виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції Максима Лазебника, окремо на ринку рекламних і креативних агентств працює від 15 000 до 30 000 фахівців. Головна проблема цього ринку – витік кадрів в інші більш перспективні сфери креативної економіки – ІТ і стартапи.
“Рекламна галузь в усьому світі старіє. В Україні це посилюється безгрошів’ям. А, наприклад, де-небудь в Данії молодому фахівцеві просто не по приколу працювати в класичному рекламному агентстві”, – підкреслює експерт.
Ринок українських медійників, на відміну від ринку ІТ-технологій, головним чином, внутрішній. Він відносно невеликий. Обсяг ринку медійної реклами в минулому році, за оцінками ВРК, склав 11,6 млрд грн. А в цьому році, за її прогнозами, він виросте на 27 % до 14,8 млрд грн.
Продакшн
Окремий перспективний напрямок цього ринку – виробництво контенту. Експортна перспектива у цього напрямку гіпотетично існує.
“У нас хороша творча база. Є ідеї і досить креативних фахівців. Ключові проблеми – нестача школи і важке економічне становище ринку. З одного боку, це біда, а з іншого – поштовх до пошуку нових ніш і ринків (в тому числі зовнішніх) для реалізації”, – підкреслює директор телеканалу НЛО TV Іван Букрєєв.
Аналітик Media Resources Management Артем Вакалюк оцінює український ринок продакшину в пару мільярдів гривень. У цій субіндустрії працює кілька десятків тисяч людей. В “1+1” додають, що в країні є 6 великих продакшн-студій з персоналом близько 1,5 тисяч осіб на кожну. Крім того, є і більш дрібні гравці.
Про перспективи виходу на закордонні ринки експерт заявляє поки дуже стримано. Повнометражні фільми претендують поки хіба що на рівень фестивального показу. Зі слів Вакалюка, справа далеко не в тому, що у нас немає ідей.
“Технічна, графічна, візуальна реалізація цих ідей у нас кульгає в силу постійної економії на бюджеті”, – підкреслює аналітик.
З можливостями для експорту серіалів все ще більш плачевно.
Зараз більш перспективним для України виглядає такий специфічний контент як мультфільми. Так наприклад, в минулому році вийшов 3D мультфільм “Микита Кожум’яка” (бюджет – 4 млн Євро). За словами, Вакалюка права на його показ вже були проданий більше, ніж на десять територій. З прав на “Мавку” і “Викрадену принцесу” теж є попередні домовленості про продаж.
У нашій країні також є кілька дуже сильних компаній, які займаються виробництвом комерційних відео-роликів і кліпів: LimeLite, VGNC, Radioaktive Film. Крім того, у нас в країні роблять спецефекти для голлівудських блокбастерів і кліпів зірок шоу-бізнесу. Наприклад, компанія з Дніпра Gloria FX працювала над спецефектами для Coldplay.
CRAFTS: ЗРОБЛЕНО ВРУЧНУ
Ще один великий сегмент креативної економіки в останні роки зростає дуже швидкими темпами. Це ремісництво. В Україні цей ринок можна оцінити лише за непрямими оцінками – через компанії, які займаються продажем виробів українських майстрів. Головним чином, це ринок хендмейд.
“За нашими дуже приблизними оцінками, в українському хендмейд зайняті більше 120 000 чоловік. Це люди, які заробляють на продажу своїх виробів вже зараз. Число тих, які вміє щось робити руками і творить “для себе і друзів”, звичайно, в рази більше. Так що потенціал у ринку великий”, – розповідає керівник хендмейд-маркетплейса Crafta.ua Олександр Юр’єв.
За кордоном ринок виробів майстрів – це набагато більш відчутна за грішми галузь.
“У США частка хендмейд-платформи Etsy становить близько 10 % від Amazon і до 20 % від Ebay. На українському ринку e-commerce частка товарів ручної роботи значно менше. Але зростання, зрештою, в 30-40 % тільки за останній рік ми відчуваємо”, – підкреслює Юр’єв.
Зараз, з його слів, найбільш затребувані товари ручної роботи – аксесуари (в 2016 році їх частка склала 22 % від усіх продажів на Crafta), прикраси, одяг і декор для дому. Найпопулярніші матеріали серед покупців – натуральна шкіра і дерево. Великі перспективи – у меблів, одягу і посуду.
ВИГАДНИКИ: ДИЗАЙН, МОДА, АРХІТЕКТУРА
Ринок архітектурного дизайну в Україні ще дуже молодий. Як розповідає архітектор з Buro-o.com Антон Олійник, ще не так давно в Україні не було як таких архітектурних студій. Всі роботи вели проектні інститути, які просто допомагали виробляти квадратні метри забудовникам.
Зараз, з його слів, ринок поступово починає змінюватися. З’являються приватні команди, готові пропонувати нові концепти в архітектурі. Але їх поки дуже мало. І Buro-o.com без особливих проблем виграє останні тендери, адже конкуренція поки слабка.
За кордоном наших архітекторів майже ніхто не знає. Але зате в пострадянських державах, таких як Грузія, Азербайджан, наші фахівці вже користуються попитом і регулярно перемагають у тендерах.
Обсяг ринку архітектури в Україні (враховуючи проекти роботи) можна вирахувати дуже приблизно. За даними Держстату, в 2016 році в Україні було виконано будівельних робіт на 73 млрд грн. За оцінками опитаних експертів, до 5 % в проектах зазвичай займають витрати на архітектуру і проектування. Таким чином, ця галузь може становити приблизно 3,5 млрд грн. За даними Мінрегіонбуду, в нашій країні налічується 3,7 тисячі сертифікованих архітекторів.
Промдизайн
Ще один дуже невеликий, але перспективний ринок – промисловий дизайн.
“Якщо порахувати зайнятих людей, то в масштабах країни я б назвав цифру 3000, враховуючи зайнятих студентів, фрілансерів і інженерів” – розповідає СЕО студії промислового дизайну ARTKB Олександр Нестеренко. – Але справжніх професійних команд, з його слів, одиниці. Обсяг цього ринку теж поки не великий. “Думаю, сотні тисяч. Може, $ 500000”, – підкреслює Нестеренко.
Ринок зараз якісно оновлюється.
“Відвалюється заказники, орієнтовані на внутрішній ринок і ринок Росії. Зростає обсяг тих, хто орієнтується на експорт в ЄС і США. Основний споживач нашого дизайну – наші виробники і невеликі пастці фірми, які шукають краще співвідношення ціна / якість. У світових лідерів зовсім інші пріоритети”, – підкреслює СЕО ARTKB.
Fashion
Набагато більш розкрученим ринком є послуги дизайну в сфері моди (fashion design). В Україні останнім часом проходить все більше місцевих показів мод (fashion weeks, fashion days). Причому не тільки в столиці, але і в регіонах. Найбільша активність в сфері модних показів у Одеси, Львова.
Аж до недавнього часу 90 % українських фабрик, за оцінками експертів, шило на імпорт за давальницькою схемою. Зараз це співвідношення поступово починає змінюватися на користь внутрішнього ринку.
Як розповідає засновник Української Академії Індустрії Моди та Одеської Тижня Моди Заріна Семенюк, зараз починається бум на українське виробництво: проходять численні ярмарки та маркети, де виставляються українські молоді марки. Українські дизайнери поступово починають з’являтися і за кордоном.
Як каже Семенюк, багатогалузевий комплекс української легкої промисловості нараховує 4,5 тисячі підприємств, що забезпечують близько 150 000 робочих місць.
Серед них поки лише невеликий відсоток фабрик і дизайнерів зайняті в сфері виготовлення ексклюзивних і авторських колекцій. 12-17 % українського ринку легкпрома – це дизайнерські продукти (як масові, так і ексклюзивні).
“На 1000 торгових марок в Україні працюють до 10 000 чоловік. Більшу частину замовлень із пошиття дизайнерського одягу за принципом аутсорсингу виконують великі цехи і фабрики”, – підкреслює Заріна Семенюк.
За даними Держстату, обсяг ринку українського легкпрому (предмети одягу, вироби з тканини, шкіри, інших матеріалів) в 2016 році склав 16,9 млрд грн реалізованих товарів.
ТВОРЦІ: КНИГИ, МИСТЕЦТВО, ФОТО
Традиційний сегмент економіки креативності – видавництво книг. Як говорить генеральний директор харківського видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький, зараз цей ринок можна оцінити в Україні в $ 160 млн (4,3 млрд грн). Більше половини ринку досі приносить продаж російських книг (незважаючи на заборону ввезення комерційних партій).
Як він каже, у нас є і завжди були українські автори, на видавництві книг яких можна було добре заробляти. Красовицький наводить як приклад Андрія Куркова, Юрія Винничука, Андрія Кокотюху та інших.
“Наші автори регулярно видаються за кордоном. Але таких зовсім небагато. До десяти”, – розповідає він.
Випуск робіт місцевих авторів приносить видавництву 5-7 % від продажів книг, випущених в Україні. Тобто можна припустити, що загальний ринок творчості українським письменників зараз становить максимум $ 5 млн. У книжковій індустрії зайнято до 10 тисяч осіб, за дуже приблизними оцінками.
Арт-ринок
Український ринок мистецтва і того менше. Його світанок припав на докризовий 2012 рік. Тоді інвест-компанія Сократ Капітал оцінювала обсяг продажів предметів мистецтва в Україні на рівні $ 4,8 млн і пророкувала йому бурхливе зростання до $ 16,5 млн за підсумками 2014 року. Але, як кажуть опитані редакцією представники цієї сфери, ринок не те щоб не виріс, він навіть ще більше здувся на тлі негативних подій в українській економіці і політиці.
Правда, не можна сказати, що, наприклад, в Україні зараз зовсім немає відомих художників і робіт. Одиничні екземпляри високо цінуються на світових аукціонах. Наприклад, картина “Кінь. Вечір” Анатолія Криволапа була продана на Phillips за $ 186 000 в 2013 році.
Фото
Окремий напрямок в мистецтві – фотографія. І тут нашим співгромадянам вдалося добре досягти успіху.
“Ми з упевненістю можемо сказати, що роботи українських фотографів, відеографів і цифрових художників користуються великою популярністю у всьому світі”, – говорить директор з маркетингу Depositphotos (один з найбільших в світі фотобанків) Вадим Нехай. Тільки в 2016 році українські автори завантажили на Depositphotos 1,9 мільйона фотографій, графіки і відео.
“Всього більше 15 % стічних фотографій з нашої бібліотеки зняті українськими авторами, багато найбільші студії з виробництва стокового контенту розташовані в Україні”, – підкреслює він. В цілому на Depositphotos виставляються 8,4 тисячі авторів з України: фотографи, ілюстратори, відеографери.
ФЕСТИВАЛІ І МУЗИКА:
Мабуть, один з найбільш живих креативних ринків України – це сфера шоу, концертів і фестивалів. За даними ресурсу з продажу квитків Karabas.ua, кількість таких заходів в Україні зростає вже другий рік поспіль. За останні два роки в кілька разів зросла кількість проданих квитків і навіть їх ціна.
Якщо в 2014 році середня вартість квитка дорівнювала 250 грн, то в 2016 – вже 457.
Хоча ціна квитка для відвідувачів концертів або вистав весь час зростає, його вартість в доларовому еквіваленті для організаторів досі не вийшла навіть на рівень 2013 року.
“Це значно скорочує можливості з організації концертів західних артистів”, – розповідає СЕО Karabas.com Максим Плахтій.
Обсяг онлайн-ринку квитків Karabas не розкриває. Згідно з даними Української асоціації директ маректинг, за підсумками 2013 року він становив $ 17,5 млн. Якщо враховувати провал продажів в 2014 році і наступні темпи активного зростання ринку за останні два роки, то можна припустити, що його обсяг наблизився до $ 25 млн за підсумками 2016 -ого (або близько 680 млн грн).
Українським виконавцям пощастило більше. Зі слів Плахтія, це стало можливим завдяки звільнення ніші, яку раніше займали російські виконавці.
“O.Torvald, Pianoбой, Сергій Бабкін, The Hardkiss – всіх цих артистів масовий слухач відкрив для себе зовсім недавно”, – підкреслює він.
Як каже Максим Плахтій, на відміну від західних країн, у нас поки що немає компаній, що спеціалізуються на запуск нових артистів, їх подальшому просуванні на ринку. Всі витрати лягають на плечі самих музикантів.
“Часто український ринок не може забезпечити розвиток і життєдіяльність артистів. Відповідно, вони змушені враховувати міжнародний контекст і бути актуальними не тільки для України, але і для зарубіжних країн. Яскравий приклад тому – група “Гриби”, у якій запланований масштабний тур в Росії, співачка “Луна” з концертами в Ізраїлі, американський тур “Океан Ельзи”. Як показує досвід перерахованих артистів, такі гастролі дійсно вдалі і мають сенс”, – резюмує Максим Плахтій.
ВИСНОВКИ
В Україні 16,9 млн економічно активних громадян. З них в сферах креативної економіки працює близько 470 тисяч. Це всього 2,8 % працюючого населення. Вони приносять країні близько 105 млрд грн (або 4,4 % ВВП). Для порівняння, у Великобританії станом на 2013 рік в цій же сфері працювало 5,6 % від усіх працевлаштованих британців. А заробили вони в 2013 році £ 77 млрд.
Більшість сфер української креативної економіки перебувають в зародковому стані. Однак вони тяжіють до експортної спрямованості, оскільки місцевий споживчий ринок в Україні дуже бідний.
Найбільш великим і швидкозростаючим сектором є IТ. Кожен зайнятий в цьому сегменті людина приносить нашій економіці $ 30 000 в рік, що в рази більше, ніж аналогічні показники в інших галузях креативної економіки. Українська софтверна індустрія зараз в основному працює за схемою аутсорсингу, виконуючи замовлення великих гравців з-за кордону. Але передумови до зміни ситуації в цій сфері є. У міру того як українські інженери набираються досвіду, вони вже мислять категоріями готових продуктів. Такі знання на світовому ринку цінуються набагато вище. Тому, як стверджують учасники ринку, зарплати наших фахівців продовжують рости. Їх нинішній рівень – далеко не межа.
Інші сегменти креативної економіки важливо підтримувати на рівні держави. Як вважає Юрій Антонюк з EPAM Ukraine, нам не завадить спеціальна програма підтримки розвитку креативних інтелектуальних сервісів, продуктів і стартапів.
“Ефективними будуть дії, спрямовані на залучення іноземних фахівців і утримання власних талантів. Можна почати з мотивації дітей, які виїжджають вчитися в Польщу та інші країни, після чого вкладають свої сили в розвиток цих держав, а не України”, – говорить Антонюк.
З його слів, це тривалий процес, але якщо не почати діяти зараз, то нова креативна економіка ризикує залишитися лише концепцією, до якої хочеться прагнути.
Джерело: Конкурент