Земля приваблива у різні пори року. А весною все ж таки квітучіша і запашніша, гарніша й чистіша. Не так давно, готуючись до приходу весни, і дорослі, і діти співали веснянки, розписували писанки до Великодня, випікали «жайворонків» з тіста та зустрічали пташок з вирію піснями і примовляннями.
Пташка – один з символів весняного циклу свят.
(Модель Вероніка Гончарук, фотограф Антоніні Матвійчук, з проекту Українські символи. Цикл весняних свят. Культурна спадщина – символіка)
Пташка-веснянка. Пташка — особливий символ в українській культурі. Споконвічні провісники весни, життя, кохання та краси. Весна – це сонечко, веселощі і радість, спів птахів, а весняний птах – є символом зародження життя, родючості, оберегом сімейного щастя, благополуччя і вісником весни. Свято зустрічі пернатих у давнину відзначали 22 березня (9 березня по новоюліанському календарю), на Сорок святих, на яке пекли спеціальні пиріжки «жайворонки», або ж «сороки» і, відповідно до назви свята, виробляли їх 40 штук. Призначалось це печиво переважно для дітей, які обмінювалися ним між собою, влаштовували забави, співали веснянки. Увесь день діти з «жайворонками» бігали, підкидали їх угору та імітували політ пташок, інколи настромлюючи на дерев’яні палиці та високо піднімаючи до неба. Де-не-де «жайворонків» підвішували на гілках дерев, щоб почастувати птахів, які повертались додому.
У традиційних уявленнях українців птах вважався істотою надприродною завдяки можливості мандрувати до Вирію – язичницького аналогу християнського раю.
————————
Партнери проекту: управління культури і туризму РОДА, музей фотографії Олександра Харвата, ГО ЛІТЕКО, ГО Асоціація митців Рівненщини