ЮХИМЕНКО-НАЗАРУК Ірина Анатоліївна – жінка, яка вміє поєднувати виклики науки, освіти, управління та сімейного життя. Її шлях від мрії стати викладачкою до посади деканки, професора, академіка економічних наук є прикладом цілеспрямованості, наполегливості й уміння знаходити баланс.
ВІД МРІЇ ДО ПРОФЕСІЇ
Ірина Анатоліївна з раннього дитинства мріяла стати викладачкою. Проте життєві обставини скерували її у практичнішу сферу. За порадою батька, який хотів забезпечити доньці стабільне майбутнє, Ірина вирішила обрати економічну освіту як надійну основу для кар’єри. Після закінчення школи із золотою медаллю в рідному Рівному вона вступила до Національного університету водного господарства та природокористування, де навчалася за спеціальністю “Економіка підприємства”. Після закінчення університету з червоним дипломом вона почала працювати в ПриватБанку, що стало важливою сторінкою в її професійному становленні. Робота в банківській сфері вимагала навичок швидкої адаптації, спілкування з клієнтами, роботи в команді та освоєння новітніх фінансових технологій. Попри успіхи у фінансовій сфері, внутрішній поклик до викладання не зникав. Після народження першої доньки Ірина вирішила переглянути свої життєві пріоритети. Відчула, що хоче присвятити себе роботі з людьми, які прагнуть вчитися, надихати студентів і ділитися знаннями. Цей переломний момент став ключовим у її житті. Жінка зрозуміла, що справжнє покликання – це не лише професія, а й джерело радості й задоволення. Тому, залишивши банківську сферу, вона вирішила повернутися до мрії дитинства й почати будувати кар’єру викладачки.
ПОЧАТОК ВИКЛАДАЦЬКОЇ КАР’ЄРИ: ПЕРШІ КРОКИ ДО ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ
У 2009 році Ірина Анатоліївна зробила перший крок до своєї мрії, почавши викладацьку діяльність у Рівненському державному гуманітарному університеті. Її призначили асистенткою. У той час Ірина також була молодою мамою маленької доньки, тож їй доводилося поєднувати професійний розвиток із сімейними обов’язками. Вона вчилася раціонально використовувати час і знаходити баланс між турботою про родину та роботою. Прагнення постійно вдосконалюватися привело Ірину до рішення стати здобувачкою Житомирської політехніки, яка стала відправною точкою її наукового злету. Успішний захист кандидатської дисертації став першим значним досягненням, що підкріпило її авторитет як молодої науковиці. Однак Ірина не зупинилася на цьому, а почала працювати над докторською дисертацією. Навіть у період декретної відпустки вона залишалася активною учасницею наукових проєктів, організовувала дослідження та писала статті, які згодом були високо оцінені. За час своєї наукової кар’єри Ірина Анатоліївна опублікувала численні наукові праці, брала участь у міжнародних конференціях і проєктах. Визнанням її досягнень стало здобуття звання професора та академіка. У 2023 році її внесок у розвиток науки та освіти було відзначено грамотою Верховної Ради України – однією з найвищих нагород у сфері науки.
ШЛЯХ ДО ДЕКАНСТВА: ВІД ВИКЛАДАЧА ДО КЕРІВНИЦІ ФАКУЛЬТЕТУ
Кар’єра Ірини Анатоліївни в освітній сфері розвивалася поступово, і її шлях до деканства став результатом багаторічної праці та професійного зростання. З 2010 по 2020 рік Ірина Анатоліївна очолювала факультет документальних комунікацій та менеджменту. За цей час вона успішно керувала колективом, організовуючи навчальний процес та наукову діяльність. У вересні 2020 року факультет документальних комунікацій та менеджменту реорганізували та об’єднали із факультетом технологій та фізики, утворивши Факультет документальних комунікацій, менеджменту, технологій та фізики. Ірину Анатоліївну призначили на посаду деканки нового факультету. Цей крок став важливим етапом у її кар’єрі, адже вона була змушена адаптувати управлінські стратегії до нових реалій та об’єднати спеціальності, що суттєво відрізнялися між собою: від економіки та маркетингу до фізики та технологій. Попри нові виклики, Ірина зуміла створити ефективну команду, налаштувати тісну співпрацю між викладачами та студентами, а також впровадити інноваційні освітні підходи, орієнтуючись на потреби сучасного ринку праці.
СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ ТА БЛАГОДІЙНІ ІНІЦІАТИВИ
“Останні роки стали справжнім випробуванням для всіх, хто має відношення до освіти. Пандемія коронавірусу, а згодом і війна, радикально змінили реалії, наше життя, студентські роки, які традиційно вважалися безтурботними та сповненими мрій. Сьогодні студенти зіштовхуються з серйозними викликами: втрата рідних, необхідність поєднувати навчання з роботою, адаптація до нових умов, зокрема навчання за кордоном, а також активна підтримка Збройних сил України через благодійні акції та ярмарки”, – ділиться Ірина Анатолівна.
Студенти факультету демонструють зрілість і відповідальність за майбутнє своєї країни, організовуючи важливі ініціативи. Студентська спільнота організувала низку благодійних заходів, спрямованих на підтримку ЗСУ. У листопаді 2023 року вони провели ярмарок “В єдності наша сила”, зібравши 25 315 грн для купівлі автомобіля для 2 Галицької Бригади НГУ. У травні 2024 року відбувся другий ярмарок, на якому вдалося зібрати 12 100 грн, що були спрямовані на підтримку підрозділу ударних БпАК “Сапсан” 5 ОШБР і допомогу волонтерам у плетінні маскувальних сіток. Крім благодійності, студенти брали участь у культурних і спортивних заходах: виготовляли патріотичні браслети для військових до Дня захисників і захисниць України, виборювали призові місця на чемпіонатах із мініфутболу, організовували інтерактивні ігри, майстер-класи та долучалися до розвитку соціальних мереж факультету. Усі ці зусилля не лише допомагають країні, але й формують покоління молоді, яке стане основою майбутнього України.
СІМ’Я ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ
“Сім’я – це центр, довкола якого обертається життя. Моя сім’я завжди була великою, теплою і підтримуючою. В дитинстві я росла в оточенні мами, тата, бабусі, дідуся, тіток і кузенів. Наші родинні свята були сповнені сміху, любові та традицій, які передаються з покоління в покоління. Навіть зараз, коли збираємося за одним столом, усвідомлюємо, що це і є справжнє щастя”, – ділиться деканка.
Ірина познайомилася зі своїм чоловіком Олегом ще під час навчання в магістратурі, і їхнє спільне життя почалося у 2004 році. Разом вони виховують трьох доньок, кожна з яких має свої унікальні таланти та досягнення. Старша донька, Анна, закінчила школу зі срібною медаллю та обрала шлях міжнародного права і вже демонструє чудові результати в цій галузі. Восьмирічна, Вікторія, захоплюється літературою і вже неодноразово перемагала на олімпіадах. Нещодавно вона здобула перемогу на міському етапі конкурсу ім. Петра Яцика та друге місце на районному етапі. Наймолодша, Олександра, – справжня творча натура. Вона займається малюванням і танцями.
“Мої діти – моя найбільша підтримка й мотивація. Їхній приклад додає сил, а їхні досягнення – це найбільша гордість”, – зізнається Ірина. Її батьки Анатолій та Лариса були справжніми наставниками у житті. Тато, який завжди був уособленням чесності, доброти й відповідальності, залишив глибокий слід у її серці. Мама навчила Ірину любити домашній затишок, кулінарію та створювати теплу атмосферу в родині. Їхня підтримка і життєвий приклад стали основою для Ірини Анатоліївни, щоб досягати великих висот у кар’єрі.
СЕКРЕТИ БАЛАНСУ
“Поєднувати роль викладача, адміністратора і мами – це справжній виклик. Проте я навчилася делегувати повноваження, організовувати час і просити допомогу, коли це необхідно. Підтримка рідних – це те, що дозволяє мені справлятися з усіма задачами”, – каже пані Ірина. Ключовим відкриттям для неї стало усвідомлення права на помилку. Вона зрозуміла, що прагнути бути ідеальною не обов’язково – важливіше приймати себе і рухатися вперед.
Джерелом найбільшого натхнення для неї стали її діти. Їхня любов, підтримка та віра мотивували її не зупинятися, навіть у найважчі періоди життя. Як її батьки були прикладом для неї, так і вона прагнула стати натхненням для своїх доньок.
Попри всі виклики, вона зосереджувалася на побудові майбутнього – як у родині, так і в професійній сфері. Кожен день нагадував їй про важливість жити тут і зараз, цінуючи кожну хвилину життя.
Читайте також: Науковці з України та Європи вчергове зібрались на Рівненщині обговорити проблемні питання та перспективи розвитку вищої освіти