Щорічно у третю суботу вересня в Україні відзначають День хірурга. Хірургія — це мистецтво, що вимагає не просто технічних знань, а й непохитного бажання допомагати іншим.
Жінка-хірург – це не просто професіонал, це лідер змін, який може зруйнувати стереотипи!
Аліна СЕМЕНЮК, лікарка-хірург-онколог
Зміни – це не тільки нові проєкти чи оновлені протоколи. Зміни – це внутрішнє переконання, що можна і треба краще: для пацієнта, для колеги, для системи. Саме з таким підходом до нової управлінської ролі увійшла Аліна СЕМЕНЮК, лікарка-хірург-онколог, керівниця відділу якості сервісу та комунікації, а віднедавна – заступниця директора з якості, розвитку та стратегічного планування Рівненського обласного протипухлинного центру.
Ми поспілкувалися з нею для журналу “Рівняни” про її нову роль, щоденні виклики та мрії, про команду однодумців і баланс між операційною та стратегічними сесіями. А також — про те, чому справжній медичний сервіс починається з поваги до людини.
– Нам відомо що ви стали заступницею директора з якості, розвитку та стратегічного планування. Вітаємо і водночас розуміємо всю відповідальність. За які напрямки тепер відповідаєте?
– Ця роль для мене – не лише новий виклик, а й логічне продовження вже виконуваної роботи, адже я залишаюся керівницею відділу якості сервісу та комунікації в нашому закладі. У фокусі моєї відповідальності залишаються:
- якість медичної допомоги – моніторинг процесів, аналіз ефективності, виявлення проблемних точок і впровадження змін;
- внутрішні та зовнішні комунікації – з пацієнтами, персоналом, партнерами;
- розвиток сервісу – створення зручного, безпечного і людяного простору для кожного, хто звертається до нашого Центру;
- стратегічне планування – довгострокове бачення розвитку закладу, відповідність сучасним вимогам НСЗУ, МОЗ та міжнародним стандартам;
- впровадження інновацій – від електронних історій хвороб до проєктів емоційної підтримки на кшталт “Я – герой”.
Я й далі поєдную управлінську функцію з лікарською практикою хірурга-онколога, бо вірю, що справжні зміни в медицині мають іти зсередини – з розумінням пацієнта, клініки та системи одночасно.
– Людина не здатна робити якісні зміни без команди. Розкажіть коротко про людей, які разом з вами рухають РОПЦ до змін.
– Це правда – будь-яка зміна народжується в синергії. Моя команда – це фахові, небайдужі, відповідальні люди, які не бояться викликів і завжди готові діяти. У відділі якості сервісу та комунікації працюють ті, хто щодня слухає пацієнта, розв’язує складні ситуації, впроваджує нові підходи до сервісу й комунікацій. Ми тісно співпрацюємо з керівниками клінічних підрозділів, адміністративною командою, медичними сестрами, психологами, фахівцями з цифровізації – усіма, хто вірить, що РОПЦ може бути більше, ніж просто лікарня. Зміни можливі лише тоді, коли ти не один, а поруч – команда з однаковими цінностями.
– За останні більш як пів року протипухлинний центр показує якісні зміни. Які з них особисто для вас є ключовими?
– Для мене ключовими є ті зміни, які безпосередньо впливають на гідність пацієнта та довіру до закладу. Ми запустили систему зворотного зв’язку та почали по-іншому реагувати на скарги – не оборонятися, а чути. Змінили підхід до внутрішньої комунікації – більше прозорості, більше залучення персоналу до прийняття рішень. Почали працювати над айдентикою закладу, з’явились нові проєкти підтримки, оновлені стенди, матеріали для пацієнтів. І, звісно, розширення ролі мультидисциплінарних команд (МДК), впровадження інновацій у лікуванні, нових протоколів. Але головне – це зміна ставлення: до пацієнта, до колеги, до себе. І я пишаюсь, що можу бути частиною цього процесу.
– Ви лікар-хірург-онколог. Розкажіть, які оперативні втручання є вашим профілем і чи далі можуть до вас звертатися пацієнти?
– Так, я й надалі продовжую лікарську практику як хірург-онколог з абдомінальним профілем, адже саме клінічна робота є для мене точкою опори та постійного вдосконалення. Я проводжу як первинні консультації, так і передопераційну підготовку, оперативне лікування та післяопераційний супровід.
Мій профіль – це, передусім: Хірургічне лікування пухлин шлунково-кишкового тракту – рак шлунка, ободової та прямої кишки, підшлункової залози, печінки, перитонеального карциноматозу; Оперативні втручання при пухлинах черевної порожнини – з дотриманням сучасних стандартів NCCN, ESMO та принципів онкологічної радикальності; Лапароскопічна хірургія, де це можливо, – для зменшення травматичності та швидшого відновлення пацієнтів; Участь у мультидисциплінарних командах (МДК) – для індивідуального підбору тактики лікування кожного пацієнта.
– Що найлегше та найскладніше у вашій роботі? Що змушує рухатися постійно вперед?
– Найлегше – це відчувати сенс у тому, що робиш. Коли бачиш, як конкретна дія змінює чийсь досвід лікування, покращує сервіс, додає довіри – це заряджає. Легко йде все, що ґрунтується на внутрішньому переконанні й командній підтримці. Найскладніше – це боротися з інерцією системи. Коли стикаєшся з опором до змін, байдужістю або бюрократією – це виснажує. Ще складно, коли не завжди можеш допомогти так, як хотілося б – через обмеження ресурсів або нормативних рамок. Але це не зупиняє, а змушує шукати нові шляхи.
– Які зміни в закладі ви хотіли б реалізувати на новій посаді?
– На новій посаді я бачу не просто адміністративну функцію – я бачу можливість системно змінювати культуру закладу. Серед пріоритетних змін, які хочу реалізувати:
Вивести сервіс на новий рівень – не лише в зовнішніх деталях, а в підході до пацієнта. Щоб кожен відчував: його чують, поважають, підтримують.
Оцифрувати процеси, які досі тримаються “на папері” – для зручності як пацієнтів, так і персоналу (електронні історії, формалізовані маршрути, прозорі інструменти для зворотного зв’язку).
Зміцнити культуру мультидисциплінарного підходу – не як формальність, а як командну стратегію, яка реально впливає на результат лікування.
Розвивати персонал – через навчання, підтримку, збереження мотивації. Бо сильний заклад – це сильна команда.
Зробити заклад впізнаваним і відкритим – з оновленою айдентикою, якісною комунікацією, зрозумілими правилами взаємодії для всіх.
А головне – хочу, щоб РОПЦ асоціювався не лише з лікуванням, а з довірою, гідністю й професіоналізмом. І щоб кожен пацієнт, який переступає наш поріг, знав: він у правильному місці.
– Ви постійно навчаєтеся, здобуваєте нові знання і є учасницею міжнародної програми. Розкажіть, що це за програма і коли буде перша стратегічна сесія?
– З нашого Центру до міжнародної програми INTERACT‑EUROPE 100 обрано троє представників, які пройдуть комплексне навчання з розвитку мультидисциплінарного підходу в онкології та впровадження найкращих світових практик у роботі з пацієнтами.
Особисто я долучилася до програми в ролі тренера, що відкриває можливість не лише здобувати нові знання, а й передавати їх колегам поза межами нашого Центру – сприяючи підвищенню рівня фахової підготовки у регіоні та країні.
Перша стратегічна сесія для учасників відбудеться восени 2025 року в Румунії, де зберуться представники з України та інших європейських країн. Ця зустріч стане важливою платформою для обміну досвідом, налагодження міжнародної співпраці й визначення подальших кроків у трансформації онкологічної допомоги.
Це надзвичайно важливий крок для нашого Центру на шляху до покращення якості лікування пацієнтів та впровадження передових стандартів у клінічну практику.
– Баланс “робота – особисте життя”, як вдається його знаходити? Чи не вдається?
– Баланс між роботою та особистим життям – це, мабуть, одна з найскладніших задач, особливо коли ти одночасно лікар, управлінець і людина, яка щиро “горить” своєю справою. Чесно? Іноді вдається, іноді – ні.
Бувають тижні, коли живеш у лікарні – операції, зустрічі, нові проєкти, форс-мажори. І тоді особистий час – це пів години тиші дорогою додому. Але я навчилась цінувати навіть ці моменти.
Я вірю, що жінка-хірург – це не просто професіонал, це лідер змін, який може зруйнувати стереотипи та прокласти шлях для інших. Це людина, яка поєднує силу і людяність, техніку та емпатію, і робить все, щоб медицина ставала кращою і доступнішою для кожного пацієнта.
Матеріал опубліковано в журналі “РІВНЯНИ” №2 (42) 2025, липень
Наказ МОЗУ 07.03.2019 #512
на правах реклами
Читайте також до Дня хірурга: “Дитяча хірургія — одна з найблагородніших спеціальностей у медицині!”
Інтерв’ю з Володимиром Краськом, дитячим хірургом, який щодня дарує шанс на здорове майбутнє найменшим пацієнтам.
