Днями в Міському будинку культури відкрилася виставка «Моє Рівне» відомої художниці та педагогині Тетяни Мельник. Подія зібрала багатьох шанувальників мистецтва, друзів і колег мисткині. Ми поспілкувались із майстринею про її творчі доробки, плани на майбутнє та саму виставку.
Рівне як джерело натхнення
«Я взагалі рівнянка і тут народилась, працюю, тут моя сім’я. Звичайно, я дуже люблю своє місто, — каже художниця. — Воно маленьке у порівнянні з Києвом чи Львовом, але для мене дуже тепле й затишне. Все моє життя пройшло тут, більшість друзів та рідних поруч — тому Рівне для мене рідне й особливе».
У картинах художниці сьогодні оживають знайомі куточки міста: від тихих вулиць до мальовничої Лебединки. Вона показує їх не як буденні пейзажі, а як теплі історії, у яких є любов і поезія.
“Сьогодні і мені пощастило відвідати виставку, зустрітись з авторкою чудових картин та витинанок. Щиро дякую за проведену екскурсію і цікаву розповідь про кожну роботу! Це кропітка праця і талант від Бога! В захваті! Шана! Варто прийти і побачити цю красу!” – коментує рівнянка Валентина Слуквіна.
Премія імені Георгія Косміаді
2025 рік став для Тетяни Мельник знаковим — саме цього року вона отримала міську премію імені Георгія Косміаді в галузі образотворчого мистецтва. За умовами премії лауреат має представити власну виставку до Дня міста, і так з’явився проєкт «Моє Рівне».
«Для мене ця виставка особлива. Вона присвячена саме Рівному. Косміаді був видатним художником і вчителем, і те, що ця відзнака носить його ім’я, для мене велика честь. Я кілька місяців готувала роботи, обираючи тему, яка найближча серцю — рідне місто».
Витинанка, як сучасне мистецтво
Окрім живопису, на виставці представлена ще одна грань творчості мисткині — витинанка. Тетяна захопилася нею багато років тому, і з того часу цей вид мистецтва став невід’ємною частиною її творчого світу.
«Коли я вперше познайомилася з майстрами витинанки, то зрозуміла, наскільки вона може бути сучасною і багатогранною. Сьогодні витинанка виходить за межі традиційних прикрас для вікон — її можна інтегрувати в інтер’єр, уявити на скляних перегородках чи великих площинах», — розповідає художниця.
У межах виставки вона представила кілька масштабних витинанок, серії «Замки і палаци України» та «Водонапірні вежі». У цих роботах поєднано історичну пам’ять і сучасний художній погляд. Наприклад, у серії замків один шар витинанки зображає будівлі минулого, інший — те, що залишилося сьогодні. Таке поєднання дозволяє глядачеві побачити не лише красу, а й задуматися про історію та значення збереження архітектурної спадщини.
Баланс між живописом і витинанкою
Мисткиня не виділяє один вид творчості над іншим.
«Для мене і живопис, і витинанка — це два повноцінні світи, кожен із яких має свої засоби виразності. Є виставки, де я показую лише витинанку, є — тільки живопис. А тут, у Міському будинку культури, я вирішила об’єднати обидва напрямки. Виставкой зал дуже гарний і просторий, тож великі витинанки виглядають там особливо ефектно», — пояснює художниця.
Вчитель і натхненниця
Окрім творчості, Тетяна Мельник уже багато років працює з дітьми у сфері позашкільної освіти. Це для неї не просто робота, а покликання.
«Я завжди мріяла бути вчителем. Діти для мене — натхнення й мотивація. Коли в мене з’являються нові ідеї та проєкти, я хочу ділитися ними з учнями. Вважаю, що вчитель повинен постійно зростати у професії, і саме діти надихають мене рухатися вперед».
Що відчує глядач
У кожній роботі Тетяна прагне передати любов до рідного, буденного, але водночас унікального.
«Хочеться, аби люди, переглядаючи картини й витинанки, захоплювалися нашим містом, замислювалися над історією України, бачили красу навіть у простих речах — у сільському дворі, у врожаї, у звичайному півні. Якщо я зможу подарувати глядачам відчуття цієї краси, то це для мене найбільша нагорода».
Плани на майбутнє
Попереду у мисткині насичений творчий графік. Як учасник Арт-студії Анатолія Іваненко, Тетяна Мельник приймає участь в проекті “Замки та палаци України “, свої живописні полотна вони представляють в різних замках: Дубенський, Луцький , зараз в Острозькому, а в жовтні виставка буде представлена в Кременці. Також готується спільна експозиція «20 років потому» з колишніми однокурсницями, з якими жінка розпочинала свій мистецький шлях.
«Кожна нова виставка — це виклик і можливість виразитися по-новому. Мені важливо не повторюватися, а розвиватися, знаходити нові ідеї. І, звичайно, я завжди залишаю місце для творчих проєктів разом із дітьми, бо це теж частина мого шляху».
До слова, виставка «Моє Рівне» триватиме до 10 вересня у виставковій залі Міського будинку культури. Вхід для відвідувачів — вільний.