На стіні одного із будинків головної вулиці Рівного створять мурал із цифровим відтворенням життєвої історії Тараса Давидюка.
Проект команди “Рівне-ТАКМЕД” зі створення муралу в пам’ять Тараса Давидюка в Рівному під назвою “Слід на стіні – слід в історії” отримав підтримку Українського культурного фонду.
У рамках проєкту, Громадська організація “Спогади України” запише спогади рідних, побратимів, друзів та пластунів про військового. Усю інфомацію буде додано у “Банк Спогадів” – віртуальне сховище пам’яті про наших героїв. Біля стінопису буде розміщено Qr-код, який дозволить усім охочим дізнатися більше про Тараса Давидюка.
Окрім того, запланована низка подій та зустрічей зі рівненськими школярами, на які будуть запрошені побратими та рідні воїна.
“Створення муралу допоможе нам зберегти в пам’яті історичну постать Тараса Давидюка на одній із головних площ міста. Це стане чудовим місцем проведення публічних заходів, пластових подій. Ми хочемо створити не простий мурал, а інноваційний – інтерактивний з доповненою реальністю, щоб ще більше зацікавити людей дізнатись, хто такий Тарас Давидюк і його внесок в розбудову України. Я неймовірно вдячна його мамі пані Людмилі Давидюк за довіру. Сподіваюся цей проект стане початком та прикладом для закарбування історій та пам’яті інших наших захисників”, – наголошує керівниця проекту Тетяна Воронцова.
Проект втілюватимуть упродовж чотирьох місяців на умовах співфінансування.
Тарас Давидюк, воїн, пластун, головний редактор та засновник “Горинь. інфо” загинув 3 листопада 2023 року на околиці села Роботине Запорізької області внаслідок атаки російського дрона-камікадзе.
Тарас добре відомий усій патріотичній спільноті Рівненщини, адже ще з шкільних та студентських років був активним у різних патріотичних організаціях. З 2002 року у громадському русі. Був членом «Молодого Руху». У 2005-2012 роках – голова обласної організації і член Центрального Проводу «Молодіжного Націоналістичного Конгресу». Був також головою рівненської обласної організації «Активна молодь». Учасник Помаранчевої революції, Революції Гідності (14 та 15 сотні самооборони).
Випускник Національного університету “Острозька академія”. Політолог – за освітою. Вчитель історії та журналіст – за покликанням. Ще студентом, у 2005 році, був певний час членом місцевого осередку Пласту в Острозі.
Весною 2012 року повернувся до Пласту. Пройшов вишкіл юнацьких виховників число 132, який проходив в Острозі. Став впорядником гуртка «Чорні ступні». У своєму пластовому життєписі до куреня старших пластунів «Орден Залізної Остроги» написав: «Планую достойно виховати на пластових засадах юнаків мого гуртка та активізувати старшопластунів Рівного». Виховну працю поєднував із обов’язками осередкового старшого пластунства в місті. Залучав нових волонтерів до Пласту і підтримував мотивацію діючих. Згодом став в’язковим 33-го юнацького пластового куреня імені Уласа Самчука. Виховник та інструктор на багатьох пластових таборах.
Взимку 2013-2014 років доброволець в 15-ій «МНК-івській», відтак у і 14-ій «пластовій» сотнях Самооборони Майдану. З початком російсько-української війни у добровольчому батальйоні «Гарпун», де служило багато пластунів. після розпуску служив у полку “Миротворець”. 2016-19 – служив у 130 окремому розвідувальному батальйоні. 2020-21 – розвідник-кулеметник 14 бригади імені князя Романа Великого. Опісля продовжив службу в одному із окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. Додому повернувся лише весною 2019 року.
Саме у цьому році починає свою діяльність Горинь.інфо – незалежний новинний сайт, який найперше про спільноту та цінності. З цього часу і аж до початку повномасштабної війни Тарас працював головним редактором.
З Початку повномасштабної війни Тарас пішов на фронт, спочатку був мінометником 130 ОРБ. Крайні місяці воював у 14-го окремому полку, разом із своїми побратимами ще з «Гарпуна».
За тиждень до загибелі Тарас написав у себе на сторінці: «На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно».
Тарас був закоханим у гори, а ще був надзвичайним правдолюбом. Чесний, впертий та вірний своїм словам і Батьківщині, яку захищав.