Ірина з позивним «Новокаїн» проходить вишкіл у навчальному центрі й уже за кілька тижнів стане частиною медичної роти 104-ї окремої бригади територіальної оборони «Горинь».
У мирному житті вона — медик і художниця, яка ілюструє книги та працює з горор-фензіном. На війні — доброволиця, яка свідомо вирішила стати до лав Збройних сил України.
«Чому пішла? Бо пора. Усі знають свої права, але мало хто думає про обов’язки. А мій — бути корисною державі», — пояснює Ірина.
Попри страх і тривогу рідних, вона відчула їхню підтримку — і саме це дало сили зробити крок вперед. Її мотивація — не лише патріотизм, а й віра у власні знання та навички. Вона впевнена: витримає стрес, зможе працювати на стабпункті та під час евакуації. А ще — вона знає, заради чого все це.
«Я люблю комфорт. Але готова до дощу, до відсутності ванни. Головне — мати сенс у тому, що робиш», — зізнається бійчиня.
Життя на природі, велосипедні поїздки та робота з дітьми загартували її ще до вишколу. А художній погляд на світ допомагає триматися навіть у найважчі моменти.
Нині Ірина — лише на початку свого шляху. Але вже зараз твердо знає: 104-та бригада — це її свідомий вибір. А попереду — служба поруч із тими, кому довіряє. І хто, як і вона, робить свій внесок у спільну перемогу.
