Рік за межами дому Лілії Трифонюк. Відверте інтерв’ю про життя на краю континенту…
2022 та й тепер 2023 рік є досить не легким для України часом. Як вдалось отримати такий унікальний та вагомий грант (з офіційних джерел знаємо, що це вперше український лікар його отримав). Як все-таки наважились поїхати в цей час на стажування до Португалії, адже у вас тут родина, улюблена робота, так на довго, і чи стала фраза закордонних колег «саме у цей час найкраща підтримка й справжня допомога є робити те, що вмієш і бути професіоналом своєї справи» єдиним аргументом?
Мрія працювати пліч-о-пліч з професіоналами була завжди. Просто склались так ситуація, що ні в минулому році, ні ще тривалий час вони не зможуть приїхати до нас. Чи була думка їхати так на довго,
ні. Завжди були буденні справи та завжди було не часі, й не було можливості. Крім того, для того, щоб бути хірургом за кордоном, асистувати при операціях (навіть на короткий час) потрібна завжди медична ліценція тієї країни, без неї можна було лише спостерігати (так звана опція «no touch”). А для того, щоб отримати навіть тимчасову медичну ліцензію необхідно іноді декілька років та чимало екзаменів. Чому у 2023? Коли вдалось пройти цей конкурсний відбір, отримати грант, то виявилось що це не лише я просто лікар-уролог його отримала, а це й імідж країни за кордоном. Перенести в часовому проміжку було неможливо. Як казав мій друг-спортсмен перед моїм від’їздом, що в медицині, як і в спорті та армії календар твого життя спочатку формується з робочих моментів, а лише тоді нанизуються родинні свята, особисті вибори. Не
ти формуєш дату змагань чи зборів в залежності від дня народження мами та просто важливих тобі подій.
Поговоримо спочатку про серйозні речі, професійні речі. Хто? Як? З якою метою?
Якщо коротко, то Європейська Асоціація Урологів (#EAU ЄАУ) налічує понад 20 000 урологів-
спеціалістів і є провідним авторитетом у Європі з урології. ЇЇ групи експертів формують детальні рекомендації щодо діагностики та лікування урологічних хвороб, яких є основними путівниками, а в багатьох країнах і основою основ яку потрібно суворо дотримуватись в щоденній практиці. Крім того дана Асоціація є основним екзаменатором, що видають титул спеціаліста уролога. В більшості європейських країн цей титул необхідний для практичної діяльності чи взагалі є основним екзаменом для отримання ліцензії лікаря-уролога.
Основним кредом ЄАУ є «об’єднання заради надання найкращої допомоги урологічним пацієнтам. А для цього Спільне знання – це примножене знання». Тому й ЄАУ має не лише контролюючі, але й підтримуючі програми. Однією з них і є Європейська урологічна стипендіальна програма (EUSP) Декілька перемоців якої можуть отримати короткочасне відвідування сучасного європейського госпіталю, 3-місячне стажування спостерігача чи клінічний візит та річне стажування. Дана Організація дбає, щоб лікар під час цього отримав можливість отримати максимум нових знань та стати кращим в своїх практичних навичках. І при цьому підтримує цього лікаря також фінансово, щоб він міг посвятити весь час лише тому місцю куди приїхав, а не шукати підробітку весь час.
Чи є ця сума стабільною? Ні, залежить від часу на який отримано цей грант та країни в якій буде стажування, стільки реально робочого часу це займатиме.
То все таки, досить делікатно поговоримо про гроші, якщо це не секрет.
Звісно не секрет, інформація є відкритою, доступною. Скоріше цим варто пишатись, ніж приховувати. Наприклад, в моїй кваліфікації 2022 року отримано десяток стипендій, але всі були різними та на різний час. Якщо про фінансовий аспект, то наприклад уролог з наших європейських сусідів отримав 5 000 Є на 3 міс перебування в Німеччині, інший зі Скандинавії 2000 місяць, Україна ж отримала максимум цього гранту 30 000 на 12 місяців перебування. Це не означає, що ти ніби їдешна «заробітки» на рік – ні. Але це та сума, яка дає тобі можливість повністю перекрити всі витрати на перебування : офіційну оренду житла, страхування, витрати на проїзд та побутові витрати. Звісно ж ти звітуєшся про витрати у спеціальному фінансовому звіті. А твоїм завданням є лише щоденна практика та добра наукова робота у кращих з кращих європейських спеціалістів без обтяження пошуків засобів для перебування.
Чи будь який лікар може отримати такий грант?
Так, будь який уролог, що є членом ЕАУ. Однак відбір та кваліфікація також є дуже конкурентними. І конкурсний відбір має декілька етапів. Часто існують нарікання, що хтось народився не в тій країні чи отримав не ту освіту, чи хтось щось не так навчив чи хтось зобов’язаний був дати дати якійсь знання, однак на моєму прикладі є ще раз підтвердження, що для якщо ти хочеш бути добрим в своїй професії, ти вчишся й докладаєш чимало зусиль сам. Так, можливо європейський паспорт та освіта у одразу рейтингових університетах й дає на початку менш складний шлях у професії, але у всіх він завжди складний й часто тернистий. Тому це лише відмовки, щоб не докладати зусиль. Європейська Асоціація відібрала претендентів не за державною чи статевою принадженістю, а лише за фаховими здобутками. Лише потім, коли ти отримує грант ти не лише самостійний лікар, але й обличчя й представник своєї країни. По тобі опосередковано складається думка про рівень кваліфікації в країні.
Тому я неймовірно пишаюсь, що Україна також змогла здобути цей грант та була можливість працювати пліч-о-пліч з кращими спеціалістами. Крім того, мені вдалось отримати медичну ліцензію (на основі українських документів та підтверджених практичних навичок) тут та мати тимчасову лікарську ліцензію Португалії офіційно.
Чому саме зараз і чому так далеко?
Європейські урологи, тобто лікарі, що мають титул Європейського Уролога є дуже високоспеціалізованими і дуже конкурентними, і постійно вдосконалюються. Щоб досягти їхнього рівня, вчитись та працювати з ними варто потрібно докласти чимало зусиль та часу. Ніхто не сподівався, що 2022 так кардинально нас змінить. Моя заявка на стажування розглядалась саме у минулому році. І коли все-таки вдалось отримати цей грант, не приховую, що були сумніви чи доречно саме в такий час їхати, коли кожен потрібен країні та професії. Однак, можливості перенести грант в часі не було. І так, основним аргументом ЕАУ було, що я було більш корисною та зможу зробити більше будучи за кордом. Безмежна вдячність Їм та кожному з іноземних колег, що прийняли та врятували чимало українських пацієнтів впродовж цього року. І часто, на особистих контактах вони робили навіть неможливе і свій особистий час та власний кошт.
І чому так далеко? Мабуть тому,що в Португалії однак з найбільш відомих шкіл реконструктивної урології. Крім того, тут тепло та сонячно майже цілий рік ��. А засніжені зими та холодні осені є й у нас, тому й не Скандинавія чи Британія. Крім того, одним з моїх наставників був попередній Президент Світового Товариства Реконструктивної Урології.
О. Складно в чужому краї?
– Не легко спочатку це точно. Перші кілька місяців я намагалась поринутись максимально в роботу, а позагоспітальний час займалась організацією та консультацією тих, хто потребував медичної допомоги чи повноцінного лікування за кордоном. Навіть не допускала думки, що може бути вільний час для дозвілля. Але врешті-решт, стало зрозумілим що життя також повинно бути повноцінним і Португалія для мене відкрилась не лише високим професійним рівнем, але й неймовірною природою та традиціями. Я навіть не сподівалась, що потраплю в такий неймовірний дружній та теплий колектив відділення, можливо й саме завдяки їм Лісабон став моїм справжнім другим домом на весь рік. Це промайнуло як мить. Допомога прийшла звідти, де найменше очікувалось.
Тобто, лише медична робота?
– Не лише. Будучи за кордоном була можливість, а потім і обов’язок (бо українські чоловіки-лікарі повинні в цей час бути в країні) бути на конференціях та конгресах. Не зважаючи на складну ситуацію в середині країни, роботи та доповіді укр спеціалістів повинні були представлені. Крім того, на Світовому урологічному Конгресі (SIU23) Україна вперше була в програмі як організатор урогінекологічного курсу та повноцінний учасник. Сподіваюсь, пройшло достойно.
Багато хто з тих, хто поїхав за кордон, каже, що в новій країні, все інше, значно складніше, ти не можеш крокувати по професії, маєш чимало перешкод?
– «Дорогу здолає тільки той, хто йде» і при цьому зовсім неважливо наскільки великі кроки ви робите. Той, що йде вперед, а не топчеться та критикує, не ниє, не вносить емоціями, провокаціями і амбіціями розкол в нову чи іншу дорогу. Моє життєве скоріше бачення з відомого прислів’я, що потрібно завжди на один раз більше піднятись після спотикання.
Тобто, не дивлячись на те, що не вдома 2023 був такий же професійно насичений? Чим
запам’ятався?
– І не тільки професійно. Адже він пройшов в неймовірній частині світу. Чим запам’ятався Мабуть ще й неймовірними позаробочими моментами. Як тепер, як житель (хоч і тимчасовий ) Португалії делікатно запропоную Вам перейти на неробочі теми. Адже основне кредо португальців, що робота лише додаток до життя, і не може бути його основною задачею. Португальці, які ніхто поки зі мною пізнаних народів, так вміло вміє просто відпочивати та намагатись не «напружуватись по життю». Це найменш сварлива та найбільш толерантна нація в світі.
Най-, най-, в Португалії на мою думку? По-перше, неймовірна природа всюди. Але ще й одна з особливостей, це 20 хв від Лісабону Кабу да Рока (мис Рока). Стоячи на краю, кожен переживає відчуття, ніби опинився на краю світу. Мис — це стрімка скеля, що здіймається на 140 метрів над бурхливим океаном. Краєвиди, які відкриваються, просто приголомшливі, і чомусь камера не може повністю вловити їхню велич. Саме з цього місця португальські мореплавці вирушали в далекі подорожі на пошуки нових земель і багатств. До початку 15 століття вони дійсно вважали, що це кінець світу. І саме тут в 1722 році був побудований перший в Португалії маяк. На стеллі також вказані точни географічні координати цього місця, а також процитовані слова португальського поета Луїса Камоенса: Onde a terra se acaba e o mar começa". Кінець світу, місце, де закінчується земля і починається море.
Португальська кухня. Страви португальського столу поєднують в собі простоту смаків і екзотику місцевих спецій. Національний делікатес – Бакаляу вважається найвідомішим блюдом португальської кухні, тобто, сушена і солона тріска, приготовлена різними способами. Вважається, що у португальців стільки ж способів приготування бакаляу, скільки днів у році, тобто 365.
Півень – символ країни. Барселуський півень є символом Португалії, але не всі знають, що його історія має кулінарний характер. Давно-давно суддя незаслужено звинуватив у вбивстві паломника, який під час винесення вироку з’їв півня. Під час свого захисту він сказав, о півень, якого з’їсть суддя, буде жити, якщо він невинний. Півень устав і заспівав, і паломник виправдався. Після цього неймовірного досвіду півень став символом країни, розміщеним на листівках і поштових марках.
Фаду є однією з найважливіших частин культури Португалії.Особливим є Фаду (fado від лат. fatum – доля) – традиційний музичний стиль, в якому особливу роль відіграє "саудаді" (saudade) – поєднання ностальгії і почуття втрати. Зазвичай фаду співають у спеціальних Будинках Фаду (Casa de Fados), а також у ресторанах, вулицях та великих концертних залах. Фаду можна співати чи просто читати під музику, може бути без слів, коли залишається лише гітара. І Фаду може бути без акомпанементу, коли ви слухаєте лише голос співака. Фаду — це велика поезія, велика музика і велика частина світової культури, внесена в 2011 році ЮНЕСКО до списку нематеріальної спадщини людства, що охороняється. Зелений суп, зелене вино. На півночі caldo verde – зелений суп, тобто. популярний португальський суп, для приготування якого використовують листя капусти під назвою couve gallega. До зеленого супу йде виноVerde, тобто молоде зелене вино, ідеальне для теплих літніх вечорів. Додайте до цього кукурудзяний хліб broa de milho, а також всесвітньо відомі пряні сосиски чорізо, і ви отримаєте ідеальну страву для нетерплячого знавця кулінарних новин.
Португальські сири – Кейжа – це co comment. Варто спробувати, і вам не буде точно з чим це порівняти, бо це унікально та неймовірно смачно. Як для мене Кейжа де Рабакар (Коімбра) з вином з долини Дору (її найвідоміший продукт — вино Порту), деякі знавці вважають його найкращим червоним вином у світі, просто незабутьно.
Королівство пробки. Португалія відома виробництвом найякісніших пробок для пляшок. Дві третини пробок, які використовуються в усьому світі, походять звідси. Кажуть, що завдяки їх особливим властивостям вино не втрачає свій винятковий аромат так швидко, як з іншими пробками.
Португалія – країна кавова. І не тому, що її тут багато вирощують. Каву тут п’ють багато, і стійкий вираз Um café e a conta, por favor (Кава і рахунок, будь ласка) означає, що трапеза завершена. Кавомашина – останнє, що вимикається в португальських кафе та ресторанах. Тому що чашку кави можуть попросити в будь-який час дня: щоб підбадьоритися, відволіктися або просто поговорити. Але по-справжньому священний час для кави – ранок. Португальці люблять снідати поза домом, для них це ритуал: звичний тост з маслом або бутерброд, газета, розмови з сусідами чи просто знайомими і, зрозуміло, улюблений варіант кави. А їх у Португалії безліч. «як день почнеш, так його і проведеш, і тут важливо не помилитись» – часто кажуть португальці. Кілька місяців зайняло зрозуміти звичне для нас, «каву…. будь-ласка», і чому фраза амерікано не діє?
Отже, по-перше, чашка. Ви можете попросити, щоб кавову чашку охолодили – тоді це буде chávena fria (шавена фріа), або нагріли – chávena escaldada (шавена шкалдада). Якщо ви нічого не сказали, за замовчуванням каву наллють у чашку кімнатної температури. Тепер про варіанти вживання. Cafe normal (кафе нормал) – це по суті звичайний «еспресо». Чашка заповнюється приблизно дві третини. У Лісабоні її називають bica (біка), у Порту – cimbalino (симбаліну). Galão (галау) – велика склянка кави з молоком. Кава для galão часто вариться в краплинній кавоварці, а не під тиском. Galão normal (галау нормал) – звичайний, кава і молоко в рівних пропорціях. Galão claro (галау клару) – "світлий", в ньому молока відчутно більше, ніж кава. Galão escuro (галау шкуру) – «темний», більше кави, ніж молока. Galão de maquina (галау ди Макіна) – «еспресо», розведений молоком у потрібній вам пропорції. Galão de saco (галау ди саку) – кава з кавоварки, знову ж таки з молоком. Він не такий міцний, як galão de maquina. Meia de leite (мейя ди лейте) – кава з молоком у чашці. Це половина galão, 100 мл. Зазвичай один до одного. Carioca (каріока) – це кава, можна сказати, другого віджиму, слабенький, з гущі, що залишилася після першої чашки "еспресо". Його п’ють ті, кому каву загалом не можна, але хто не в змозі від неї відмовитися.
Увага: іноді під carioca мається на увазі заварена окропом цедра лимонна, тому обов’язково уточнюйте, що
ви хочете саме cafe carioca. Garoto (гароту) – "еспресо" з невеликою кількістю збитого молока. Подається у маленькій чашці. Curta (Курта) – щось на зразок ристретто в Італії. Саме тому Португалії його також називають italiana. Bica curta – буквально "коротка". Дуже міцний варіант. Cheia (шейя) – чашка "еспресо", наповнена до країв. Um pingado (пінгаду) – "еспресо" з краплею холодного молока. Cafe duplo (кафе дуплу) – подвійний за фортецею «еспресо». Аbatanado (абатанаду) – теоретично це португальський аналог "американо", але залежно від того, що розуміє під цим терміном кожен конкретний бармен, ви можете отримати подвійний за місністю або за обсягом еспресо, каву з краплинної кавоварки або навіть еспресо і склянку води: розбавляти потрібно на свій смак. У будь-якому випадку abatanado – це середнього розміру чашка (100 мл), наповнена майже до країв. Cafe com cheirinho (кафе сом шейрінью) — буквально «із запахом». "Еспресо" з краплею спиртного, як правило, aguardente. Вершки в каву не ллють, тільки молоко. Якщо ви п1єте каву без цукру, достатньо сказати sem açucar (сен асукар) – або просто повернути пакетики з цукром. Іноді на блюдце кладуть запечатану паличку кориці, її можна використовувати замість ложки. У більшості традиційних кафе на стійці зазвичай є глечик з водою і кілька склянок це безкоштовно. Якщо води немає, а купувати пляшку ви не хочете, потрібно попросити: «Um copo de agua, por favor» (розум копу ди Агуа пур фавор). Вам наллють склянку звичайної фільтрованої води – і це також безкоштовно. Знайти у нашому розумінні капучінно 200 мл або й більше практично не реально.
Крім того, Португалія – країна сладкоїжок, ласунів. Найвідомішим є паштел-де-ната (порт. Pastel de nata) – десерт, тістечко у вигляді чашок із листкового тіста із заварним кремом. Бути в Португалії і його не скушкувати – це означає зовсім не бути. А історія цього тістечка дуже цікава: португальські ченці відкрили кондитерську в місті Белень і почали продавати ці тістечка для утримання монастиря. У ті часи в монастирях використовували яєчні білки для крохмалювання одягу, зокрема, одягу черниць. Жовтки, що залишилися, йшли на приготування тортів і тістечок. Рецепти солодкої випічки та кондитерських виробів згодом поширилися по всій країні і застосовується з невеликими відмінностями в різних кондитерських (паштеларіях) у Португалії. Кондитери варіюють форму чашечки з тіста, змінюють склад та густину начинки. Стверджують, що старовинний рецепт відомий лише історичної паштеларії у Белене. Для заварного крему кип’ятять молоко з паличкою кориці і лимонною скоринкою, заварюють борошном, розмішаним з холодним молоком, додають окремо зварений сироп з цукру і води, вимішують, проціджують і охолоджують, потім вводять яєчні жовтки. Листкове тісто розподіляють по стінках форм для кексів, заповнюють кремом і випікають у гарячій печі. Готові тістечка посипають корицею та цукровою пудрою та подають гарячими. Паштел-де-Белен завоював 15-е місце у рейтингу найсмачніших делікатесів світу, проведеному The Guardian і щороку є фестиваль в Лісабоні коли дегустують та обирають найкращий паштел-де-ната. У 2011 році тістечко названо одним із семи гастрономічних чудес Португалії.
Про казкові місця в Португалії розкажіть, це теж буде цікаво читачам.
Містом-казкою про праву є Сінтра. Скоріше, Сінтра – місто-музей, де кожен будинок, фонтан, кожен камінь на брукованих вулицях є безцінним експонатом. Дивує, як вузькими вуличками історичного центру міста можуть їздити машини, не звернувши дзеркала. Прохоладна та комфортна амфосфера влітку зробила це місце в середньовіччі королівська резиденція, та аристократичним куточком відпочинку. Чудернацький палац Піна, монастир Капуцинів з особливо умиротворюючою атмосферою, і парк-садиба Регалейра з масонським «колодязьком посвячення», горгульями, міфологічними гротами – одне з найкрасивіших місць у Європі, включені до списків світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Не залежно вік віку кожен тут почувається як добрій казці.
Лісабонська Рів’єри та найкращі серфінгістські пляжі світу лише в 20 хв від столиці. Пляж Гіншу та Паща Диявола. – Подорож до пекла! Жартівливо кажуть португальці, звичайно, але це місце з особливою енергетикою. Тут, у ущелині Бока ду Інферно (назву перекладають як «Брама Пекла» чи частіше «Паща диявола») йде вічна боротьба океану і скель. Тут не тільки побачите і почуєте, як бурхливі хвилі з гулом і ревом б’ються об стіни гроту, а я розповім вам цікаві легенди про виникнення цього місця.
Фатіма – одне з найвідоміших місць паломництва католиків з усього світу. Щороку її відвідують мільйони людей, щоб помолитись і вшанувати Богородицю. І багато з них отримують від Неї ласки, про які просять. Навіть найбільших скетків це місце вражає величчю та неповним духом.
А про сам Лісабон?
У Лісабоні один з найвідоміших кварталів Алфаму- це старий квартал, відомий своїми вузькими вуличками, традиційними ресторанами фаду та численними барами, куди можна піднятися на старовинному жовтому трамваї.
Візитна картка португальської столиці крім жовтого трамваю є акведук Вільні Води–Це один із найчудовіших прикладів португальського інженерного мистецтва 18-го століття. Особливо вражаючий вид на нього відкривається при в’їзді до міста з мосту 25 квітня. Протяжність самого акведука – 14 км, а загальна довжина, включаючи всі мережі трубопроводів у місті та за його межами, дорівнює 58 км. Він практично не постраждав під час великого землетрусу. Лісабон завжди страждав від нестачі питної води. Вода в Тежу та затоці Мар-да-Палья була солонуватою та непридатною для пиття через морські припливи. Єдиним місцем із надійними джерелами джерельної води був район Алфама (з арабської — тепле джерело), крім того потрібно було ще брати воду з долини річки Каренке, це джерело прісної води використовували ще за часів Римської Імперії.
Лісабон вміє здивувати несподіваним перетворенням звичних просторів, які довгий час здаються звичайними. Не надто мальовнича арка та Травеcса ду Монте, яка колись була воротами Кінти ду Монтейру і позначала кордон, за яким закінчувалося місто і починалися ферми, влітку 2021 перетворилася завдяки художнику Жорже Ромау (Jorge Romão).
Найдовший міст Європи Міст Васко да Гама протяжністю 17,2 км та 6-ти смуговою магістраллю захопить величчю у Лісабоні, а найдовший пішохідний підвісний міст у світі, що сполучає дві скелі над річкою Пайва в геологічному парку Арока (неподалік Порту) точно додасть адреналіну. А міст 25-го квітня не залишить рівнодушного нікого, просто зачарує нічною романтикою.
Місце, де було комфортно? Яке воно?
Мадейра. Асоціюється у більшості туристів саме з вином мадера, квітами, океаном та футболом та Кріштіану Роналду. І все ж таки, вино на першому місці, з ним пов’язана вся історія острова. Особливий клімат і вулканічний ґрунт острова призвели до того, що виноробство єдніє з з основних сфер діяльності на острові. Є легенда про те, що корабель із вином з острова Мадейра вирушив до покупця через океан, але через шторм надовго застряг у екватора. Бочки з вином бовталися в трюмі, нагрівалися та охолоджувалися, а потім повернулися на острів. Продавець вина в зневірі від повернення партії зіпсованого вина міг утопитися в цьому вині, але ризикнув спробувати його наостанок. І… з’ясувалося, що від нагріву вино стало кращим та цікавішим! Так народився спосіб приготування вина острова Мадейра. Легенда про вино могла б бути історією про провальний бізнес- проект. Але, що тішить, стала підтвердженням факту відносності всього, що відбувається, та вміння шукати плюси у будь-якій ситуації. Загалом, наше вино наповнене не лише соками землі та сонцем острова, а ще й позитивом!». На релаксі тут ти у всьому, крім самого прильоту в аеропорт.
Міжнародний аеропорт Мадейри входить до десятки найнебезпечніших аеропортів світу. Рельф острова настільки складний, що, здавалося б, побудувати аеропорт тут неможливо. Але є один трюк який дозволяє все-таки прибути на острів літаком –перед заходом на посадку літак напрявлять спочатку на гори, а практично в останній момент різко змінюють напрямок польоту і заходять на злітно-посадкову смугу, яка одна з найкоротших в світі і посадка можлива тільки в одному напрямку. Для безпек додатково добудували кілька сот метрів злітної смуги на колонах прямо в океані. Однак іноді сильні вітри не дозволять посадити літак, його просто здуває. Не можу сказати, що це дуже холоднокровне та спокійне відчуття, коли літак майже приземлився, і знову взлітає, і знову в океан, і знову заходить знову на посадку. Наші пілоти- молодчинки посадили літак з третього разу у вітряну погоду. Тепер я точно значення слова «м’якої посадки».
Пляжі, вино добра їжа… такою Португалія відома світу. Але це все?
Не зовсім, в цій фразі ще ключовим повинно бути футбол. У Португалії усі люблять футбол. Це як релігія. Якщо ти не любиш футбол, то ти щонайменше дивний. Якщо ти дівчина, і не любиш футбол, то тобі можна пробачити, але за умови, що ти божеволієш від Кріштіану Рональду. Тут у школі всі грають у футбол — і хлопчики, і дівчатка. Коли Португалія грала чи Україною у вересні, кожен знайомий та колега своїм обов’язком запитати, чи я дивилася гру. Коли дізнаються, що не повністю, впадають у шоковий стан і кажуть, що я обовязково повинна переглянути в інтернеті, але це звісно вже буде не те. Футбольні команди є у кожному місті, у кожному селі, у кожній школі. Змагаються між собою згідно з рівнями. Найпопулярніші національні команди – 3.
Футбольний клуб Benfica у Лісабоні має червоний колір символіки та символ-тварину – орла, клуб Sporting, теж у столиці зелений колір та зображення лева, а футбольний клуб Porto, у Порту, відповідно синій колір та дракон. Уся Португалія поділяється на вболівальників певного клубу. Одна жінка розповідала історію, що коли пішла купувати дитині спортивний костюм, та й там висіли чорні з червоним, чорні з синім, і чорні із зеленим. Їй сподовався зелений. Прийшовши на касу, продавець дивиться на неї дивно, і сказала, мовляв у Порту більшість за однойменну команду вболівають, а Ви що, за Спортинг?, киваючи на костюм – це колір Спортінга, хочете, щоб з дитини в школі сміялися? Довелося жінці синій купити. Португальці всіляко намагаються зачепити один одного. Придумують образливі малюнки та прізвиська «противникам». Але футбольних шкіл тут і справді багато, офіційно існує понад 1000. Район Лісабону, де я проживала не є особливо спортивним, але лише біля нашого унівеситету та 10 хв доокола було 8 великих стадіонів (зі штучним чи натурним покриття).
Крім того, тут є 2 додатково найбільших стадіона — Estádio da Luz , або просто скорочено кажуть Benficа (червоний), він вміщає понад 65.000 чоловік та Estádio Jozé Alvalade це клубу Спортинг (зелений) понад 50.000 осіб. На третьому місці є Estádio do Dragão, але це вже в Порту, понад 50.000 человек. А про решту, жартівливо кажуть португальці, решта – делілька, а можливо й десяток лише 30 000 ��. І не була б це Португалія, якщо б не мала ще й унікального стадіону- Estаdio Municipal de Braga
«Брага Мунісіпал» є одним з найкрасивіших і найунікальніших у світі, оскільки розташований у ніші, вирубаній прямо в скелі. Він має лише дві трибуни, дахи яких з’єднані натягнутими сталевими тросами. І за ворітьми одразу розташовані скелі. Домашня арена «Браги» вміщує близько 30 тисяч глядачів.
Ото ж …секрет власного успіху, в чому він?
– В будь-якому успіху є не тільки технологія його досягнення, але й власна праця. І як кажуть в Португалії: “Que o seu trabalho seja sempre bem sucedido e confortável, e a vida seja feliz e pacífica.” – “Нехай ваша робота завжди буде успішною і комфортною, а життя- щасливим (а тепер ще додають) і мирним”!
