Переваги та недоліки різних типів стабілізаторів

квиток на автобус
Щасливе
29.11.2023  07:41

Низька якість енергопостачання призводить до того, що напруга у побутових мережах зазвичай не відповідає класичним 220В, а нерідко навіть виходить за нормативні межі. (Згідно ДСТУ EN 50160:2014 п. 4.1 номінальна напруга для мереж загального призначення U = 230 В. Але дрібним шрифтом вказана Національна примітка: … в Україні тимчасово має значення 220 В. Згідно п. 4.2.2.1 у нормальних робочих умовах … зміни напруги не повинні перевищувати плюс-мінус 10% від номіналу. Тобто, нормальний діапазон: 198 В – 242 В). Через коливання напруги прилади не працюють на повну потужність, не вмикаються чи перегоряють. Щоб уникнути неприємностей, застосовують стабілізатори https://220volt.com.ua/ua/stabilizator.htm. Вони бувають різних типів, в кожного є свої переваги та недоліки.

Типи стабілізаторів

Релейні

Це одні з найстаріших та найпоширеніших моделей. Вони змінюють напругу ступінчасто за рахунок кількох силових реле, кожне з яких приєднано до певної ділянки вторинної обмотки трансформатора. Переваги:

  1. Надійно функціонує протягом тривалого терміну, з високим ККД та у значному діапазоні на вході і навіть за відсутності навантаження.
  2. Не спотворює лінію графіка напруги.
  3. Не боїться перевантаження.
  4. Добре працює за наявності реактивних струмів.

Серед недоліків називають ступінчасте регулювання й «клацання» релейних елементів. Низькоякісні прилади генерують перешкоди.

Інверторні (подвійного перетворення)

Інверторні моделі мають найкращі характеристики. Але поширені мало, можливо тому, що надто дорогі. В таких стабілізаторах змінний струм спочатку конвертується у постійний, а потім знов перетворюється на змінний. За рахунок цього вдається отримати електроенергію дуже високої якості. Переваги:

  1. «Чиста» синусоїда на виході, може стабілізувати частоту.
  2. Велика точність та швидкість регулювання.
  3. Широкий діапазон вхідних напруг.
  4. Ефективно пригнічує перешкоди й може працювати без навантаження.

Головні недоліки: дорогий, низький ККД та складний ремонт.

Тиристорні та сімісторні (електронні)

У таких виробах стабілізація напруги відбувається, як і в релейних, за рахунок ступінчастого перемикання обмоток між електронними ключами. У якості останніх виступають тиристори або сімістори. Переваги:

  1. Швидко стабілізують напругу у великому вхідному діапазоні.
  2. Добре захищені від зовнішніх перешкод та самі їх не генерують.
  3. Не бояться реактивних струмів, але тільки при якісному захисті.
  4. Працюють надійно протягом довгого часу.

Недоліки: Це дорогі та складні в ремонті апарати. При неякісному захисті погано працюють з реактивними струмами.

Електромеханічні (сервопривідні)

Це популярні моделі, в яких комутація обмоток виконується плавно за рахунок того, що мотор із сервоприводом переміщує по ним струмознімач. Переваги:

  1. Відносно дешеві.
  2. Точно регулюють напругу.
  3. Не бояться перевантажень та реактивних струмів.
  4. Регулюють струм у широкому вхідному діапазоні.

Недоліків чимало. Такі вироби ненадійні та не розраховані на тривалу роботу. Вони повільно реагують на зміни напруги, це небезпечно для побутових приладів, та ще й самі генерують перешкоди.

На правах реклами

переглядів: 36


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *