Що ж все-таки робити, коли з’являються ці неприємні симптоми геморою, залишається на сьогодні вкрай актуальною проблемою для пересічного рівнянина.
Адже свербіж, печіння, дискомфорт в ділянці прямої кишки, кровотечі після туалету з’являються, як правило, в найбільш незручний для нас час. А фармацевтичний та медичний ринок пропонують нам цілу купу різних варіантів – від мазів та свічок до операції. Щоб, нарешті, розібратися в цій проблематиці, спілкуємося із лікарем-хірургом-проктологом Проктологічної амбулаторії Олександром Анатолійовичем Домбровським.
– Найважливіше – вчасно звернути увагу на проблему. По перше, щоб переконатися, що це дійсно хронічний геморой, – каже Олександр Анатолійович.– А не щось інше, наприклад, пухлина. Особливо, якщо Ви бачите кров у калі або на папері. По друге, в сучасному ритмі життя досить важливо вирішити проблему геморою вчасно, бо на пізніх стадіях допомагає лише операція. При цьому неважливо, чи це класична операція, придумана ще на початку минулого століття, але не втратила своєї актуальності, чи сучасніші методики THD чи HAL-RAR.
– Оця класична операція, про яку Ви говорите, використовується ще сьогодні?
– Саме так. Ще сьогодні ведеться гостра дискусія серед проктологів усього світу щодо вибору операції на пізніх стадіях геморою. Це підтвердили і виступи кращих проктологів України, котрі ми чули нещодавно на IV з’їзді проктологів у м. Києві. Класична операція має ряд переваг, однією із яких є її вартість – вона в рази дешевша, ніж THD чи HAL-RAR. Загальний період відновлення у всіх операцій досить тривалий. Хоча при класичній операції пацієнти біля десяти днів перебувають у стаціонарі, а при застосуванні THD і HAL-RAR лише два-три дні. Результати класичної операції можна значно покращити, якщо використовувати радіоскальпель або електроніж. Це – дорога апаратура. На жаль, наші стаціонари не мають на це коштів.
– Можна використати операцію на початкових стадіях геморою?
– Не варто. Адже шкода, яку завдає операційна травма, значно більша від самого геморою.
– А що ж робити на початкових стадіях геморою?
– Сьогодні біля 80-90 % пацієнтів із гемороєм ще на першій-другій стадіях лікують у світі за допомогою малоінвазивних методик – лікування латексними кільцями та інфрачервона фотокоагуляція. Перевагою цих методів є те, що не потрібно ніякого знеболення і наркозу. Всього лише декілька коротких процедур. Також людина не втрачає працездатності, залишається соціально активною, займається улюбленими справами чи роботою. Сьогодні це дуже важливо. А віддалені результати такі ж, як після операції.
– Олександре Анатолійовичу, що Ви маєте на увазі?
– Кажу про повторне виникнення вузлів після проведеного лікування. Рецидив хронічного геморою як після операції, так і після лігування латексними кільцями виникає приблизно у 5-10 % пацієнтів. Така ситуація пов’язана із анатомією прямої кишки. Ефективнішого лікування на сьогодні немає. Насправді, це дуже хороший результат. Його можна мінімізувати, якщо дотримуватися рекомендацій, які дає Вам проктолог щодо способу життя, фізичної активності, харчування.
– Отож, що краще – фотокоагуляція чи лігування?
– Це зовсім різні методи лікування. Лігувати слід вузли певних розмірів – це другий, частково третій ступені хронічного геморою. В іншому випадку можна спровокувати неприємні ускладнення. Інфрачервона фотокоагуляція використовується, коли вузлів багато, але дрібних. Оскільки варіантів геморою дуже багато, індивідуально для кожного підбираємо комбінацію цих методів. Якщо вузли першого ступеня і турбують нечасто, рекомендуємо відтермінувати процедуру, але не забути про контрольний огляд через рік. При другому ступені відкладати не варто. При третьому та четвертому ступенях направляємо на операцію.
– Це дуже складний вибір для пацієнта…
– Слід розуміти, що ми сьогодні переходимо від медицини, в якій все вирішує лікар, до медицини, в якій лікар ставить діагноз і дає пацієнту інформацію щодо всіх можливих варіантів лікування, а що робити далі – це вибір пацієнта. Це найважливіше. Діагноз має бути чіткий і точний, а інформація повною і вичерпною. Щоб чітко встановити діагноз хронічного геморою, визначити ступінь, розмір, кількість та локалізацію вузлів обов’язково провести аноскопію. Це – ендоскопічне обстеження прямої кишки та анального каналу до 10 см. У нашій клініці фотографуємо результати аноскопії, показуємо все нашим пацієнтам. Всі вищевказані нюанси визначають можливість застосування тих чи інших методів лікування та їх ефективність. Після цього роз’яснюємо ситуацію пацієнту, даємо відповідні рекомендації.
– Зараз існує така негативна тенденція, коли лікарі пропонують лише ті варіанти лікування, якими самі володіють,– резюмує лікар-проктолог.– Якщо Вам щось незрозуміло з того, що каже лікар, обов’язково перепитуйте. Гортайте інтернет – там вся потрібна інформація є. Тоді вибір методу лікування для Вас не буде складним. Наше здоров’я – це наш ресурс, про який ми самі повинні дбати. Будьте здоровими та бережіть себе!
Проктологічна амбулаторія працює по запису за телефоном 097-0362-103. Наша адреса: вул. Миколи Карнаухова, 31, 4 поверх. Наш сайт: rivne.proctolikar.com.