Аркадій — із тих, хто не говорить багато: він просто робить так, щоб інші могли виконати завдання. У мирному житті керував власною фірмою — саме звідти походить його позивний «Директор». У повномасштабну війну він пішов із перших днів. Нині відповідає за матеріально-технічне забезпечення: логістику, паливо, продукти, ремонт і евакуацію техніки — усе, що потрібно «на вчора».
«Приїхали хлопці — нема на чому їхати. Значить, робимо так, щоб поїхали. Поки система думає — ми вже діємо. Кожна хвилина — це чиєсь життя».
Кожна хвилина – це чиєсь життя
Шлях Аркадія проходить від Рівненщини через Херсон і Запоріжжя до Очеретиного і Куп’янська. На кожній ділянці дія за одним правилом: доставити вчасно, витягнути пошкоджене, поставити техніку в стрій.
«Якщо не підвезеш, не відремонтуєш, не забезпечиш — фронт просто не зможе рухатися»
Аркадій проходив строкову службу в десантно-штурмовій бригаді, потім підписав два контракти у 1990-х. Тоді він брав участь у навчаннях на Яворівському полігоні разом із представниками США та Франції, вперше бачив M16, «Хамери» та автоматизовані системи зв’язку. Згодом проходив підготовку в США, штат Невада.
«Ми тоді тільки вчилися працювати з технікою, якої в Україні ще не було. Але цей досвід залишився. І сьогодні, коли на фронті в руках така ж техніка — я розумію, що роблю. У 90-х ми просто набиралися знань, а тепер вони рятують життя. Тоді я вчився — зараз застосовую з упевненістю».
Евакуації під обстрілами, нічні ремонти «на коліні», машини-«донори», з яких збирають одну бойову — така буденність його служби.
Ніхто крім нас цього не зробить
«Коли поруч свої — витягнемо. Бо ніхто крім нас цього не зробить»
У родині в Аркадія троє дочок і син, троє онуків — один із них цього року пішов у перший клас. У листопаді наймолодша донька виходить заміж, а молодшому синові — 15. Він підтримує зв’язок із рідними, коли дозволяють обставини, і намагається бути поруч настільки, наскільки це можливо.
«Діти виросли, онуки підростають — хочеться, щоб вони жили вже в іншій Україні, мирній»
«Директор» про війну говорить просто і чесно:
«Четвертий рік — усі втомилися. Не фізично, а морально. Але країну треба захищати. Бо якщо не ми — то хто?»
«Ми не герої. Ми просто робимо свою роботу — щоб інші могли зробити свою. І поки ми разом — ми вистоїмо».
Сили територіальної оборони ЗСУ
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”
