Богдан, позивний «Лис», служить у 104-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ вже два роки.
Водій медичної роти 104-ї бригади з позивним «Бармен» — Леонід, уродженець села Кургани Острозького району. Деякий час він жив у Рівному, де працював барменом, і саме ця робота стала основою для його нинішнього позивного.
Олена з позивним «Гроза» — уродженка Рівненщини та мама трьох синів. Вона не прагнула героїзму, а лише шукала спосіб бути корисною країні.
Станіслав родом із села Підліски на Рівненщині, неподалік від Бабина. Здавалося б, звичайне поліське село і звичайна родина. Та він зробив вибір, на який не кожен наважується, навіть у дорослому віці.
П’ятнадцять років Іван прожив за кордоном, у Іспанії. Там будував кар’єру, там народилися його діти, і саме там могло б залишитися його майбутнє. Та повномасштабна війна змінила його плани й повернула думки додому.
Діана долучилася до війська у 21 рік. За її словами, це було свідоме рішення, продиктоване внутрішнім переконанням принести користь країні, взяти на себе відповідальність і долучитися до спільної боротьби за майбутнє України.
Ще кілька років тому Геннадій вів стабільне життя: розвивав власну справу, керував проєктами, укладав угоди та щовечора повертався додому до дітей.
Назар родом із Млинівщини з перших днів служби прагнув більшого — опинятися там, де найважче і найнебезпечніше. Йому 29 років. Нині він служить у 47-й окремій інженерній бригаді Сил підтримки Збройних сил України. Свій шлях у війську розпочав кулеметником. Згодом служив у роті бойового забезпечення, а пізніше перевівся до саперного батальйону. Працював на гуманітарному розмінуванні, […]
Перед Різдвом, 24 грудня, працівника Сарненського районного ТЦК та СП побили ломом. Тепер розкрили особу постраждалого.
Він готувався пов’язати життя з атомною енергетикою і саме з цією метою закінчив Національний університет «Одеська політехніка». Однак реальність внесла свої корективи.
Його бойовий шлях — не про звання, а про відповідальність, витримку й людей поруч. «Мускат» пройшов непросту дорогу від стрільця до головного сержанта роти, залишаючись надійною опорою для підрозділу в найважчі моменти.
Його позивний народився на самому кордоні з Білоруссю.
Олега Чудіновича знають як людину з почуттям гумору, енергійну та завжди з вогником в очах. У мирному житті він працював черговим по залізниці, відповідав за рух поїздів, безпеку й точність.
Його звати Руслан. Він із тих людей, які не прагнуть гучних декларацій, а діють, керуючись внутрішнім переконанням і відповідальністю.
Василь — зв’язківець 104-ї бригади «Горинь», який ще до повномасштабної війни здобув вищу освіту, що стала корисною під час служби.
Позивний «Електрик» Михайло отримав невипадково — за фахом. Електрика завжди була йому підвладною, тож і на війні він залишився тим, хто умовно «з’єднує дроти» — між власним досвідом та новим поколінням бійців. «Служба почалась ще в дев’яносто третьому. Повітряні сили, Одеська область. Потім — Нацгвардія, АТО. Дебальцеве, Попасна… Там, де паніка могла нарости з одного […]
104 бригада тероборони ЗСУ «Горинь» оприлюднила історію Анатолія Матящука, відомого за позивним «Петрович». У мирному житті він — майстер по дереву, автор столярного YouTube-каналу, чоловік і батько. На війні — колишній прапорщик і сапер, а нині боєць взводу БпЛА, який займається виготовленням боєприпасів для дронів. Повномасштабне вторгнення відібрало спокій, але повернуло відчуття обов’язку. Він знову […]
«Спорт — це моя броня». Так розпочинається історія головного сержанта 1-го батальйону 104-ї бригади територіальної оборони з позивним «Доцент». Він міг залишитися у мирному житті: кандидат наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання. Людина, яка мала офіційну «бронь». Але 25 лютого 2022 року Микола, позивний «Доцент», разом із друзями ухвалив рішення стати до […]
Його погляд — спокійний, голос врівноважений, рухи зібрані. Та за цією зовнішньою стриманістю — сотні днів на передовій, Донецький напрямок, Торецьк. Позивний «Білий» отримав ще у шкільні роки — без жодної героїки, просто через світлу шкіру та волосся. Тепер це ім’я носить воїн із твердим серцем і незламним духом. «З Торецька виїхали всі, але не […]
Валентину — 25. На фронт він пішов, коли мав лише двадцять — наймолодший у своєму батальйоні. Саме тоді й отримав позивний «Молодий». «Командир каже — будеш “Молодий”, бо найменший серед нас, але запал маєш найбільший». На службу пішов добровільно На службу Валентин вирушив одразу після початку повномасштабного вторгнення. До того вже мав досвід строкової служби, […]