Блог, який “запав” рівненській інтернет спільноті: “Не на.беш – не проживеш”

Щасливе
29.08.2019  10:00

Блог, який “запав” рівненській інтернет спільноті: “Не на.беш – не проживеш”

Рівняни у соціальних мережах часто обговорюють ті чи інші дописи у фейсбук, але є особливі, які отримують десятки коментарів та перепостів. Саме з таким блогом ми сьогодні хочемо вас познайомити.

Мова йде про Блог шефа Валерій Гусак, ідеолога Домової служби. Починаючи від назви і завершуючи змістом, цей блог не залишає байдужим. Читайте!

Не на.беш – не проживеш.

Цю фразу я почав чути і усвідомлювати приблизно з 15 років, коли вперше почав самостійно працювати за гроші. І як би це сумно не звучало, ця фраза є трудовим девізом цілих поколінь українців. Працюючи на радянську систему мої батьки з самих низових трудових ланок своїх підприємств тягнули додому все, що погано лежало. І коли я пішов працювати вчителем сільської школи, то хтось із них мені сказав, що я вибрав неправильну професію в якій немає що вкрасти. Означена в заголовку фраза визначала не тільки стиль поведінки людей по відношенню до своїх підприємств, а і стиль взаємовідносин між трудовими партнерами в якому нормальним було правило «спочатку їмо твоє, а потім кожен своє». І коли в часи студентської молодості я відстоював законні права студентів мені батько казав, що я вибрав той шлях в якому я буду бідним.

З правилом «не на.беш – не проживеш» я знову тісно зіштовхнувся вже у статусі власника «Домової служби». Перших 10 років її становлення до формування потужної системи внутрішнього контролю в цій структурі майстри тотально крали і тягнули на себе клієнтів. Від нас відвалювались цілі клієнтські пласти. Саме цікаве, що крадучи ці люди зі мною вітались, спілкувались і поводили себе так, ніби нічого не сталось. Я вже потім зрозумів, що бажання обманути ближнього закладено в них генетично.
Кілька років тому нам відкрили двері в Європу в багатьох країнах якої все побудовано інакше. Для ілюстрації цього досить непогано підходить опис співпраці приватних власників з сервісомBooking.com. Відомо, що Букінг є посередником і має основною ціллю запропонувати мандрівникам якісне місце ночівлі для роботи чи відпочинку. Сам Букінг не має у власності житлової нерухомості чи готелів. Це лише продавець з яким взаємодіють і наймачі, і власники житла. Я активно користуюсь цим сервісом для організації відпочинку своєї сім’ї і після останньої подорожі маю кілька цікавих спостережень про власників житла.

Власники житла першої групи, яких я часто зустрічав в Україні і одинично зустрічав в Європі.
Наведу деякі фрази з їхнього спілкування. «Приїздіть до нас знову. Дзвоніть, ви маєте мої телефони, і я не буду платити Букінгу 18%. Вам теж зроблю знижку 10-15%». «Я не звертаю увагу на рейтинг Букінга. Там люди пишуть всяку дурницю. В мене тут все по європейськи».
«- Заплатіть мені передоплату. – Та ви ж не вказали в Букінгу, що вам потрібна передоплата. – Я ще там маю щось вказувати? А якщо ви не приїдете?».
Ці люди не цінують того, що лише завдяки Букінгу до них їдуть люди. Вони не розуміють, що саме завдяки сервісу і відгукам у них ще хтось є.

Власники житла другої групи, яких одиниці в Україні і дуже багато в Європі.

Ці люди гордяться співпрацею з Букінгом. На рецепції їхніх готелів висить оцінка від Букінга і вони роблять все для того, щоб ця оцінка була вищою. Вони швидко реагують на зауваження клієнтів, удосконалюють свій сервіс і дуже точно описують свої помешкання. Маючи своїх постійних клієнтів вони рекомендують працювати з Букінгом, бо знають, що цей сервіс доповнює їхню діяльність. Від жодного з цих власників я не почув пропозиції працювати напряму. Кожен з них робив усе для того, щоб заслужити високу оцінку. Власник готелю в Чорногорії мені сказав, що в минулому році вони мали оцінку від Букінгу 9,4 а в цьому році поставили за ціль мати 9,7 і йдуть до цього.

Спілкуючись із власниками готелів я перекладав їхні моделі поведінки на моделі взаємодії майстрів із Домовою службою. Адже, Домова служба – це теж посередник, який дає клієнту якісні послуги а майстрам постійний заробіток.
Оскільки, ми працюємо в Україні і тільки з українськими майстрами, то в нас теж є люди таких же двох типів. Одні працюють чесно чітко розуміючи правила сервісу «Домова служба». Інші постійно шукають, де і як можна вкрасти. Одні розуміють, що від їхньої чесної співпраці виграють всі. Інші шукають вигоду лише для себе, щоб звідси все взяти а сюди нічого не принести.

… Дуже добре, що в нас з Європою ще є безвізовий режим. Люди їдуть, дивляться на краще і хочуть це зробити у себе вдома. Та, певно, має змінитись ще кілька поколінь, поки принцип обману ближнього і крайньої вигоди лише для себе відійде назавжди в минуле. Тоді і все у нас буде робитись руками, а не «місцями». Для цього треба лише змінити свій спосіб поведінки та цінувати тих, хто поруч.

, , , , , переглядів: 1 103

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *