28 серпня 2025 року українці та рівняни згадують Тараса Дмитровича Давидюка, з віськовим позивним «Старий». Сьогодні йому виповнилося б 39 років. Тарас був пластуном, журналістом, громадським діячем, педагогом та військовослужбовцем Збройних сил України, учасником російсько-української війни.
Народився у Рівному 28 серпня 1986 року. Він з ранніх років поєднував активну громадську діяльність із прагненням служити Україні. Як вихователь куреня імені Уласа Самчука рівненського Пласту, Тарас виховував молодь у дусі патріотизму, чесності та відповідальності. Його відданість журналістиці проявилася у редакторській роботі для регіонального онлайн-видання «Горинь.Інфо». Так він намагався розвивати незалежні медіа та поширювати правдиву інформацію.
Тарас двічі став на захист країни: спершу під час локальних конфліктів на сході України. А у 2022 році повернувся на фронт добровольцем після повномасштабного вторгнення. Загинув 3 листопада 2023 року поблизу села Роботине в Запорізькій області.
Його пам’ять увічнена у місті: у Рівному перейменовано вулицю Набережну на вулицю Тараса Давидюка, відкрито меморіальні дошки, а пластуни та громадськість регулярно вшановують його подвиг. Колеги та друзі згадують його як енергійну, чесну й натхненну особистість, яка безкорисливо ділилася знаннями та ідеями.
«Тарас завжди мріяв про незалежну та єдину Україну. Його енергія та відданість залишаються прикладом для всіх нас», — зазначають друзі загиблого.
Сьогодні, у день його народження, рівняни та українці схиляють голови у пам’ять про Тараса Давидюка — патріота, який віддав життя за свободу своєї країни та залишив слід у серцях багатьох.