У травні цього року Рівненська обласна рада затвердила на посаді головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні Івана Зиму. Кандидат медичних наук, заслужений лікар України, магістр публічного управління та адміністрування, доктор філософії Іван Ярославович ЗИМА – людина для цього закладу не нова. Він керував обласної лікарнею з грудня 2013 року і тепер, відповідно до рішення облради, стоятиме біля керма найбільшого лікувального закладу Рівненщини впродовж найближчих п’яти років. Напередодні Дня медичного працівника ми поспілкувалися з Іваном Ярославовичем про найближчі перспективи розвитку Рівненської обласної клінічної лікарні.
– Іване Ярославовичу, Вам належить продовжити керувати обласною лікарнею в непростий і надзвичайно відповідальний час медичної реформи, яка відбувається в Україні. Які головні зміни очікуватимуть на заклад?
– Справді, нині ми стратегічно взяли курс на реорганізацію у повноцінний суб’єкт господарської діяльності – комунальне некомерційне підприємство. Саме нинішній рік стане для нас роком такого перетворення. Якщо все складеться так, як плануємо, то до кінця 2018 року реорганізація повинна бути завершена.
– Що це дасть для пацієнтів і для медиків?
– Ці переваги – взаємопов’язані. Здавалося б, зміни, про які я говоритиму – організаційно-правові, фінансові, вони потребують дуже ретельного пропрацювання документів, запровадження нових стандартів роботи з інформацією. Тобто робота начебто непомітна для пересічного хворого. Але насправді від їх запровадження виграють десятки й навіть сотні тисяч людей. І це – не порожні слова: протягом 2017 року ми пролікували в стаціонарі понад 24 тисячі пацієнтів і майже 250 тисяч – оглянули амбулаторно.
Якщо говорити коротко, новий статус, до якого іде наш заклад, – це збільшення господарської і фінансової самостійності лікарні, гнучкості в управлінні нею та підвищення ефективності використання ресурсів – матеріальних і людських. Тобто ми зможемо більш самостійно приймати рішення, управляти людьми і розпоряджатися майном. Ми відійдемо від “зрівняйлівки” в оплаті праці лікарів – вона залежатиме від якості медичної допомоги. Це і комплексне обстеження пацієнта, і скорочення тривалості лікування, бо зменшаться випадки його необгрунтованого затягування заради “виконання плану ліжкоднів, і рання реабілітація та профілактика передбачуваних ускладнень.
– Як саме цього планується досягти?
– Показники, про які я говорю, враховуватимуться при визначенні оплати праці лікаря. Тому що в її розрахунку з’явиться абсолютно новий показник – індекс складності пролікованого випадку. Це величина, яка напряму залежатиме не лише від основного захворювання, з приводу якого звертався пацієнт, але і сукупності патологій, які не лише мають бути діагностованими, пролікованими, а й відображеними статистично. Індекс складності кожного випадку, помножений на кількість пролікованих випадків, і визначатиме заробітну платню лікаря.
Все це – реально запровадити за умови переходу лікарні на новий статус. Тому що він передбачає можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці, які допускаються законодавством. Також ми матимемо змогу наймати за цивільно-правовими договорами лікарів фізичних осіб-підприємців, які мають відповідні ліцензії. У комплексі це стимулюватиме здорову конкуренцію між медиками і даватиме змогу гідно стимулювати найкращих. Отже лікарі стануть більш вмотивованими, і якість медичної допомоги зросте.
– Що потрібно для того, аби запровадити такі революційні зміни?
– З одного боку, це комплекс рішень, які прийме власник нашого закладу – Рівненська обласна рада. Над відповідними документами ми активно працюємо. А з іншого боку – це запровадження досконалої інформаційної системи. Вона визначатиме і ефективність роботи кожного лікаря, і пріоритетні напрямки високоспеціалізованої медичної допомоги. Така система нині також активно впроваджується.
Що ж до інших необхідних складових нашої реорганізації – то це створення структурних підрозділів, де надаватимуть медичну допомогу за напрямками, яких немає в інших закладах охорони здоров’я. А також – забезпечення сучасним технологічним обладнанням. Саме такий комплекс заходів дасть змогу забезпечити справді нову якість надання медичних послуг у провідному лікувальному закладі області.
– Про які структурні підрозділи йде мова?
– Насамперед це Кардіологічний центр на базі Сарненської центральної районної лікарні. Його заплановано створити в рамках реалізації проекту Світового банку “Охорона здоров’я на службі у людей”. Мета – забезпечити своєчасну допомогу пацієнтам з гострим коронарним симптомом. Зараз готується проектно-кошторисна документація щодо реконструкції приміщень та проходять підготовку спеціалісти-інтервенційні кардіологи.
Також передбачено створити діалізне відділення на базі районної лікарні в Березному. Воно полегшить лікування пацієнтам, які користуються апаратом “штучна нирка”. Таких на Рівненщині близько 160. Зараз вони отримують допомогу на базі нашого закладу та філій гемодіалізу в Сарнах і Радивилові. Відкриття відділення в Радивилові вже зняло потребу в роботі наших лікарів у четверту зміну. Для лікарні це суттєва економія коштів, а найголовніше – зручність для людей: одна справа – щоразу їхати за 100 км в Рівне і зовсім інша – лікуватися за місцем проживання, в своєму або сусідньому районі. Коли відкриємо відділення і в Березному – такі самі зручності отримують і хворі з Березнівщини та Костопільщини.
Ще одне питання, яке сподіваємось вирішити незабаром, – це створення блоку оксигенотерапії для допомоги хворим при гострих отруєннях, включаючи чадний газ, при опіках, цукровому діабеті, гострій серцевій недостатності, гінекологічних захворюваннях та патології нервової системи. Річ у тім, що на сьогоднішній день у північно-західному регіоні України такої апаратури немає. Мали відповідне обладнання випуску 60-х років минулого століття, але кілька років тому його зняли з експлуатації після того, як в одній із лікарень на сході України стався вибух барокамери. Тож розраховуємо, що за сприяння керівництва облдержадміністрації та депутатів обласної ради у бюджеті області будуть передбачені кошти для закупівлі сучасної барокамери в наш заклад і проблемне питання вдасться “закрити”.
– А як щодо технічного оновлення лікарні?
– Радіємо, що в обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології вже найближчим часом буде запроваджено сучасний спосіб очищення та дезінфекції повітря в операційних. Це система подачі ламінованих потоків повітря. На її придбання з обласного бюджету вже виділено 600 тисяч гривень. Перевага цього нововведення – відчутність затрат часу на антибактеріальну обробку приміщення операційної, а отже – майже безперервна робота в ньому.
Також з обласного бюджету вже виділені кошти на придбання для лікарні сучасної лапароскопічної стійки. Вона значно розширить можливості малоінвазивних хірургічних втручань на органах черепної порожнини та в гінекології.
Сподіваємось і на придбання за рахунок субвенції з держбюджету і сучасного ангіографа та відеоендоскопічної системи. Вся ця апаратура дозволить безперебійно надавати і планову, і невідкладну допомогу. А також – розвантажить уже наявне обладнання від надмірного використання. Адже це іноді суперечить технічним вимогам з експлуатації. А відсутність черг на планове лікування не лише збільшить потік пацієнтів, а й зменшить тривалість лікування кожного випадку захворювання.
– Іване Ярославовичу, насамкінець не можу не запитати й про сучасний серцево-судинний центр, який на початку року відкрили в обласній лікарні в рамках реалізації проекту Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”. Адже це – подія, якою безумовно варто похвалитися.
– Погоджуюсь, відкриття серцево-судинного центру – це справді подія року для нас. І не лише для нас – це надзвичайно важливо для жителів усієї області. Адже серцево-судинні захворювання – це головна причина смертності на Рівненщині. А ті чи інші хвороби цього профілю має більше половини жителів області.
Найголовніше, що на базі центру, який об’єднав декілька відділень, створена ангіографічна операційна. Вартість ангіографічного комплексу – майже 720 тисяч доларів. Ця техніка рятуватиме життя хворим із гострим інфарктом міокарда та дозволить проводити закриті операції, щоб уже через 3-4 дні людина повернулась до повноцінного життя. Обладнання, закуплене за кошти Світового банку, дозволить проводити операції та обстеження близько 500-700 пацієнтам на рік. Для оснащення серцево-судинного центру за кошти Світового банку було придбано більше 22 найменувань різного обладнання на загальну вартість понад один мільйон доларів США. А обласна влада виділила 2,7 млн грн для облаштування приміщення. Таке поєднання зусиль місцевої влади й міжнародних донорів дозволило створити справді унікальний центр, актуальність якого для Рівненщини важко переоцінити.
А днями наша лікарня отримала майже 3000 комплектів витратних матеріалів для проведення операцій при серцево-судинних захворюваннях. Серед них майже 700 коронарних стентів та більше 500 наборів діагностичних катетерів. Окрім цього, нам передали балони для ангіопластики, провідники керовані, пристрої для тромбоаспірації та набори провідникових катетерів й мікрокатетери. Ці матеріали були закуплені в рамках реалізації проекту Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” та надаватимуться пацієнтам безкоштовно.
– Залишається побажати Вам успіхів у подальшому розвитку обласної лікарні, адже від цього безпосередньо залежить вчасне і якісне надання медичної допомоги жителям усієї області.
– Дякую! Все, чого ми досягаємо, – це заслуга колективу обласної клінічної лікарні – і лікарів, і середнього медперсоналу, і всіх працівників у цілому. У нас чудовий колектив: 78 відсотків лікарів мають вищу категорію, працює 13 кандидатів медичних наук, 10 заслужених лікарів України. Наші колеги активно стажуються у провідних вітчизняних та зарубіжних клініках, більшою мірою власним коштом. Люди прагнуть рости і розвиватися, завжди готові прийти на допомогу пацієнтам, і з таким чудовим колективом я впевнений, нам усе вдасться!