Валерій родом із села Бокійма Дубенського району. Його військова історія розпочалася задовго до повномасштабної війни: у 2015–2016 роках він проходив службу в зоні АТО у складі 40-ї артилерійської бригади, де виконував обов’язки водія.
Після повернення боєць ненадовго повернувся до мирного життя — працював, підтримував родину.
Повернення до війська та новий контракт
За місяць до початку повномасштабного вторгнення Валерій, якого побратими називають «Агрономом», підписав контракт із Збройними силами України.
«Спочатку мене призначили на посаду завідувача складу — я відповідав за облік і збереження майна. У 2025 році посаду, яку я обіймав, скоротили у зв’язку зі скороченням штатів. Покидати своїх побратимів, з якими був разом із першого дня, я не хотів. Тож мене перевели на посаду водія-електрика».
Історія позивного «Агроном»
Позивний Валерія з’явився ще у 2015 році — логічно й без зайвих пояснень. У цивільному житті він працював агрономом, добре знав землю, умів чекати результату та відповідати за врожай. Ці риси — уважність, витримка, вміння оцінювати ситуацію — супроводжують його й на війні.
Спогади про перші роки війни
Ветеран досі згадує події 2015–2016 років:
«Тоді війна вже була жорсткою, але саме ті перші завдання залишили найглибший слід. Часті обстріли, постійні “прильоти”, напруження, яке не відпускало ні на хвилину. Там, серед вибухів і хаосу, прийшло справжнє усвідомлення, що таке війна. Робота була ризикованою, але необхідною — логістика на війні часто вирішує більше, ніж здається. І попри все — вижив. Мабуть, просто пощастило».
Досвід війни: тоді й зараз
Порівнюючи бойові реалії 2015 року з теперішніми, військовий констатує:
«Зараз значно важче. Тоді не було такої кількості обстрілів і дронів. Безпілотники лише починали використовувати — примітивно, інколи навіть із запалювальними засобами. Сьогодні ж війна стала значно технологічнішою й небезпечнішою».
Донеччина стала для нього постійним напрямком. Він служив там і у 2015, і у 2023 роках.
Родина як головний тил
Найбільшою мотивацією для Валерія залишається сім’я. Вдома його чекають мама, дружина Лариса, донька Валерія та син Владислав. Саме вони мотивують і підтримують.
«Після багатьох років війни цивільне життя вже здається чужим: тиша насторожує, а відсутність вибухів — незвична».
Важлива робота
Нині військовий служить у ремонтному підрозділі. Його робота — ремонт і відновлення техніки, підготовка машин до виконання бойових завдань.
Сили територіальної оборони ЗСУ
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”
Нагадаємо, “Цвях” про службу в армії задумався ще у 17 років. “Іспанець” повернувся на Батьківщину, аби її боронити від ворога. “Гроза” не шукала героїзму, а хотіла бути корисною. «Бармен» повернувся з-за кордону, щоб рятувати поранених: історія рівненського військового
