Наталія, відома побратимам як “Ната”, служить у лавах 104 окремої бригади тероборони «ГОРИНЬ» із 2025 року. Її військовий шлях почався ще у 2014-му — на полігоні в Широкому Лані, де вона щодня годувала тисячі мобілізованих. Згодом були танкова бригада в Кривому Розі, робота на залізниці, а нині — знову армія.
Повернення на військову кухню було для Наталії свідомим кроком. Щоденний підйом о 4:30, важка, але життєво необхідна праця — це її фронт. Для неї тарілка гарячого супу — не просто їжа, а підтримка, тепло, шанс для бійця пережити ще один день.
Її головна мотивація — не лише Перемога. Вона шукає свого чоловіка, Андрія Кас’яненка, який зник безвісти 23 жовтня 2023 року поблизу Водяного на Донеччині разом із побратимами з 53-ї бригади.
«Якби я знала, що він мертвий — хоча б поховала. Але поки не знаю — я шукаю. Телеграм-канали, фото, відео — все. Якщо є навіть один шанс, я буду триматись. Бо серце любить. А любляче серце не здається».
Її син також на фронті, але не схвалює рішення матері знову служити — хоче, щоб вона була в безпеці. Та Наталія переконана: кожен має робити свою справу — на передовій чи в тилу.
«Я могла втекти, але не втекла. Бо вірю в Україну. І якщо я не підтримаю своїм трудом — хто підтримає?»
Колись вона мріяла стати кравчинею, сьогодні ж — витривала кухарка, яка готова й до зброї. Війна змінила її, але не зламала.
«Я не знаю, де він. Але поки є шанс — я буду шукати. Просто мрію: аби обійняти. Хоч раз. Щоб знати — він живий».
Якщо у вас є будь-яка інформація про зниклого військового:
Андрій Володимирович Кас’яненко,
народився 11.02.1984,
військовослужбовець 53-ї бригади, зник безвісти 23.10.2023 у районі н.п. Водяне, Донецька область, — повідомте відповідні служби або Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Кожна крупиця інформації може стати ключем.
Сили територіальної оборони ЗСУ Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід” 104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”.
Читайте також про жінок у війську.