Кілька днів працювали митці, аби намалювати мурал присвячений Захиснику України та відомому рівнянину Тарасу Давидюку.
Тепер стінопис присвячений Захиснику України з Рівного прикрашає одну із Київських стін. Як повідомляє видання life.kyiv.ua, митці працювали, не зважаючи на складні погодні умови.
Хто працював над муралом?
Над проєктом працювала команда “Фуленко”.
- Кураторка — Євгенія Фуллен.
- Митці — Владислав Павленко та Тіна Діденко.
Щодо муралу у Рівному дискутували, а тепер вирішують, що робити
У Рівному тривала дискусія навколо заміни металевого панно в центрі міста на портрет загиблого Захисника України Тараса Давидюка. Стінопис мав з’явитися на стіні у центрі Рівного, де раніше було металеве панно авторства відомого художника Олександра Бобришева. Панно зняли, підготовлювали стіну до створення зображення Тараса Давидюка, але дискусії, чи варто зображати мурал, не вщухали. Поки в Рівному міська влада не запровадила мораторій, який забороняв нанесення нових муралів, а також ухвалили рішення створити нові норми, які регулюватимуть порядок збереження існуючих та розміщення нових об’єктів монументального мистецтва.
Відповідне рішення прийняли під час позачергового засідання виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Увечері 6 листопада в центрі Рівного, на будинку поруч із ЦУМом, інспектори муніципальної варти помітили нанесені на стіну контури зображення, яке має стати муралом, присвяченим загиблому військовому Тарасу Давидюку. Контури створювали за допомогою проєктора.
Як повідомило «Радіо Трек», на місці події перебували поліція та ініціатори створення муралу.
Мурал не з’явився, але міська рада оголосила про опитування: а що таки потрібно зробити із стіною будинку біля ЦУМу, де першопочатково мав з’явитися мурал Давидюку.
Як виглядає мурал у Києві
Кураторка проєкту Євгенія Фуллен опублікувала зображення київського муралу, який дуже нагадує той, який планувався у Рівному.
фото з instagram.com/eugenefullen/
фото з instagram.com/eugenefullen/
Історія Тараса Давидюка
Народився у Рівному 28 серпня 1986 року. Він з ранніх років поєднував активну громадську діяльність із прагненням служити Україні. Як вихователь куреня імені Уласа Самчука рівненського Пласту, Тарас виховував молодь у дусі патріотизму, чесності та відповідальності. Його відданість журналістиці проявилася у редакторській роботі для регіонального онлайн-видання «Горинь.Інфо». Так він намагався розвивати незалежні медіа та поширювати правдиву інформацію.
Тарас двічі став на захист країни: спершу під час локальних конфліктів на сході України. А у 2022 році повернувся на фронт добровольцем після повномасштабного вторгнення. Загинув 3 листопада 2023 року поблизу села Роботине в Запорізькій області.
Його пам’ять увічнена у місті: у Рівному перейменовано вулицю Набережну на вулицю Тараса Давидюка, відкрито меморіальні дошки, а пластуни та громадськість регулярно вшановують його подвиг. Колеги та друзі згадують його як енергійну, чесну й натхненну особистість, яка безкорисливо ділилася знаннями та ідеями.
