Відома рівненська волонтерка Вікторія Шинкаренко вирішила на власні очі побачити, як відбувається процес розведення військ в зоні ООС.
Так, вона побувала в районі Золотого та змогла сформувати своє бачення всього цього процесу.
Приїхали зранку, хочу спати, але багато хто запитує ну що там, спробую написати свої враження.
Тиждень тому топ новиною було «розведення сил» в районі Золотого 4. Я, як і більшість, це сприйняла як відступ, здачу позицій і капітуляцію. Інформ простір зашкалював зрадою і різною інформацією, уявлення як це має відбуватися у мене не було, тому вирішила поїхати з Юлия Толмачева і побачити це на власні очі, а головне поспілкуватися на місці з військовими і місцевим населенням. Зауважу, я не є військовим експертом, спробую викласти власну думку і враження.
І так. В районі Золотого 4 ми не втратили стратегічних позицій чи висот, відвели на 1 км, укріпилися і закопалися, побут налаштували, настрій бойовий.
В Золотому 4 порядок контролює Нацгвардія, тобто виконує свої прямі обов’язки – охорону громадського порядку. Як на мене, це плюс що сіра зона тепер офіційно під нашим контролем. За них абсолютно спокійна, бойові, тут без варіантів. Місцеве населення 50*50 проти розведення, хоча слова проти ніхто не озвучував, це мої власні відчуття після спілкування з місцевими.
Були і в Катеринівці, 228 людей за переписом перед розведенням. Лінія розмежування проходить по селищу, декілька вулиць знаходиться за лінією сірої зони, це жирний мінус. Пояснити це можу лише одним, хто її визначав просто поставив дві крапки на мапі і не подумавши провів лінію, іншого пояснення такому безглуздому рішенню не знайду, це дивує і військових. 90% населення за відведення наших військ, перша причина це географічне розташування. В 7 км непідконтрольний Первомайськ, там живе більшість рідні (до війни Золоте 4 входило в сільську раду Первомайська). Зі слів місцевих, навіть коли там стояв наш блокпост, переодягнувшись в цивільне з Первомайська приходили до дому сєпари, тропи знають, зеленка проходить під край села. Місцеві патріоти переживають за родини які допомагали і надавали житло нашим військовим а зараз залишаються поза межею відведення. Вони в небезпеці, як на мене, їм необхідно гарантувати захист.
СЦКК (Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню) теж не можуть перетинати межу сірої зони.
Що для нас значить і для чого це розведення сил? Закінчення війни як і початок це політичне рішення.
Війна в такому окопному стані як це триває третій рік не може бути вічно, ми втрачаємо людей і стоїмо на місці, з цим погоджуються і військові.
Для західних партнерів і штатів ми зробили перший крок за мінськими домовленостями в Нормандському форматі. Позиція президента – потрібно хоч «щось» робити, тобто перший крок ми зробили. Тепер чекаєм відповіді Росії, як на мене, вона ще не готова.
Ми запитували у військових які спілкувалися з президентом, на їхню думку, він сам вірить в те що каже, у нього є якийсь план Б? Так, він свято вірить в свою миротворчу місію, і визнає що сам не знає що буде далі, ніякого плану не має.
Що це нам дає? Невідомо. Чи є план Б? Немає, тобто будем діяти за обставинами.
При моєму, «мягко кажучи», негативному відношенню до нашого президента, я тут зради поки не бачу.
Поїхали далі.
Розведення сил в Золотому-4, як зауважувала вище, не несе для нас втрату стратегічних точок. Але!, таке розведення на Світлодарці, Авдіівці, Щасті просто НЕМОЖЛИВЕ!
Після Золотого ми проїхалися по всій лініі розмежування, перше запитання військових: – Що там в Золотому?
Ніхто на лінії Світлодарки, Авдіївки, Щастя, Новоазовська на розведення сил не готовий, настрій відповідний, занадто багато нашої крові в тій землі і зовсім по іншому розташовані позиції. Їх просто так не віддадуть. Навіть офіцери не впевнені що будуть робити коли отримають такий наказ.
І зрозуміти їх зможе лише той, хто там ризикував життям і втрачав побратимів протягом 5 років.Дуже тонка і небезпечна грань буде якщо такий надійде.
Місцеве населення проти відведення наших військ, їх це теж дуже турбує, вони переживають бо знають що таке бути під окупантами.
Перша черга розведення передбачає другу якщо режим тиші протримається 30 діб. Швидше, це час для прийняття «якогось» рішення на вищому політичному рівні і про це говорити рано.
Якщо коротко то:
Зрада по Золотому-4 відміняється.
Що буде після зустрічі четвірки і чи буде вона, невідомо.
Ми відкрито зробили перший крок і на міжнародній арені у вигіднішому становищі, це теж плюс.
Думаю Путін буде шукати причини щоб зустріч не відбулася, але то неточно.
Схоже на змішану гру в шахмати і шашки, без правил.