Так різко та раптово обриваються життя наших Героїв-захисників… Завтра Рівне проведе в останню земну дорогу двох воїнів — В’ячеслава Вітушкіна та Віктора Кравчука…
В’ячеслав Вітушкін народився 3 червня 2003 року у Рівному. Навчався у школі №11, а за тим у професійно-технічному училищі №1 здобув фах штукатура-муляра.
“Після закінчення навчання син дочекався 18-річчя і відразу підписав контракт зі Збройними Силами України. А за кілька місяців у 2021 році — поїхав у зону проведення Операції Об’єднаних сил. Відтоді практично весь час він служив на Харківському напрямку, на самісінькій передовій. Служити в армії — це було його бажання, він був переконаний, що повинен нас захищати,” – розповідає мама Героя Олена.
Про те, що довелося бачити під час служби, В’ячеслав говорив мало. Мамі багато не розповідав.
“Лише офіційно у нього було чотири важкі контузії, а скільки їх було насправді — ніхто не знає… Був поранений у гомілку. Він завжди був у небезпеці, навіть одного разу документи згоріли, то робили нові, коли приїхав,” – продовжує Олена.
Веселий, добрий В’ячеслав — єдиний син у мами, він завжди старався робити більше для інших, намагався всім допомогти…
На жаль, 13 лютого 2024 року 20-річний старший солдат В’ячеслав Вітушкін помер, коли на кілька днів приїхав додому…
Віктор Кравчук народився 7 травня 1976 року у селі Кутянка Острозького району. Закінчив місцеву школу, а за тим — Рівненський державний технічний університет за спеціальністю гідромеліорація. В останні роки працював у Луцьку на деревообробному підприємстві “Пода-Волинь”.
“Він міг не йти, адже мали дитину-інваліда першої групи. Дитина лежача, навіть сидіти самостійно не могла, тому Віктор не підлягав мобілізації. Але в квітні 2022 року він вирішив, що має йти служити. Тож пішов добровольцем. Говорив, що повинен нас захистити, що не буде ховатися… “Хто, як не я?” — це були його слова,” – розповідає дружина Тетяна.
На жаль, пів року тому дитина, про здоров’я якої так дбали батьки, померла. У Віктора та Тетяни залишилась молодша 5-річна донька.
Добрий, щирий чоловік, який завжди відстоював правду — таким Віктор буде для своїх рідних.
“Він нічого не говорив про службу, лише завжди мене заспокоював, що все буде добре. І продовжував воювати. А потім у частині йому стало недобре, попросив завезти його у лікарню, але…” – продовжує дружина.
47-річний капітан Віктор Кравчук помер 10 лютого 2024 року на Миколаївському напрямку…
Прощання із Героями відбудеться завтра, 16 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають їх на кладовищі “Нове”…