Щоб наші діти більше ніколи не бачили того, що бачили ми: історія медика з Рівненщини

Щасливе
31.07.2025  11:34

Сергій із Костополя, позивний «Рад», нині фельдшер бригади «Горинь» у складі Сил територіальної оборони. До повномасштабного вторгнення він понад 15 років працював стоматологом у приватному кабінеті. У липні 2022 року добровільно пішов до військкомату. Тоді стоматологічні інструменти замінив на рюкзак бойового медика.

«Спершу нас відправили в гори, під Угорщину — навчалися на бойових медиків. А потім — одразу на фронт: евакуації, обстріли, чергування. Покровськ, Торецьк, Очеретине, Запоріжжя, Куп’янськ. Тепер — Сумщина. Я з перших у батальйоні. “Старичок”, як кажуть», — згадує військовий медик.

До страху звикаєш

Перші евакуації пам’ятає, ніби в тумані. Медики жили за 2,5 кілометра від лінії фронту. У постійній небезпеці — без права на емоції. «Завантажив — вивіз — вижив», — каже він.

Та найперший загиблий перед очима й досі. «РПГ в голову. Мозки по пікапу… Серце ще билося, але то вже була клінічна смерть», — згадує.

Сергій зізнається: до страху звикаєш. «Перші два тижні — хочеться блювати. А далі — рутина: відірвані кінцівки, кров, евакуація. Помив машину — і знову на виклик».

За час служби він евакуював десятки поранених. Не веде рахунок врятованим — каже, не це головне. «Я не веду статистику. Але знаю одне: якщо вдалося довезти — значить, зробив усе, що міг. І це відчуття — найважливіше».

Родина

Родина медика нині за кордоном. У нього двоє синів: старшому — 16, молодшому — 10. «Ще були вдома, коли я пішов. Старший уже там машинами торгує, менший англійською краще, ніж українською. Але вдома розмовляють виключно українською. Бо мають знати, хто вони», — говорить Сергій.

Після перемоги мріє про звичайне життя: подорожі, відпочинок і тишу. «Пів року — нічого не робити. Подорожі, відпочинок. А далі — десь хатинка біля лісу, ставок. Для себе».

Повернення до цивільної професії також не виключає. «Я люблю свою професію. Швидше за все, після війни повернуся до неї».

«Одного бажаю всім: мирного неба. Щоб наші діти більше ніколи не бачили того, що бачили ми», — підсумовує військовий медик.

104 бригада тероборони ЗСУ «ГОРИНЬ», Регіональне управління Сил територіальної оборони «Захід».

Читайте також історію бійця з позивним Харлам».

, , , , , , , , , , , , переглядів: 46

Реклама


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *