У мирному житті він був підприємцем: розвивав власну справу, виховував дітей, мріяв про онуків. Та війна перекреслила звичні плани. Дев’ять місяців тому Володимир Іванович став до лав війська й отримав позивний «Шульга». Сьогодні його знають не лише як воїна зі зброєю, а й як людину, яка завжди знаходить слова підтримки для побратимів.
Шлях у військо
Він згадує, що вирішальним моментом стала повістка, яка надійшла тоді, коли його син уже давно служив. З сином вони не звикли говорити про війну. «Ми не говоримо про це. І це правильно. Є речі, які залишаються закритими», — пояснює чоловік.
Роль і завдання
Спершу він працював у штабі, згодом — у стрілецькій роті. З часом обійняв посаду заступника командира роти з питань психологічної підтримки. «Моя робота — бути поруч. Я виходжу на позиції разом із хлопцями, роблю те саме, що вони. Спілкуємося під час чергувань, ділимося думками, спогадами. Це не допит і не формальність — воно народжується само собою», — розповідає Шульга.
Він не створює спеціальних методик чи програм. Секрет його підходу — у простій розмові та здатності слухати. «Я знаю про хлопців достатньо, щоб у потрібний момент підтримати або підказати», — говорить воїн. Його життєвий досвід допомагає знаходити правильні слова, щоб бути почутим.
Побратимство
Для нього слово «побратим» має чітке значення: «Це коли прикривають спину, коли допомагають. Коли можна спертися один на одного».
Сила дому
Найбільшу опору Шульга знаходить у родині — дружині, дітях і дворічній онуці. «Вона ще не розуміє, де дідусь. Але коли бачить мене по телефону — сміється. І цього достатньо, щоб триматися», — зізнається воїн.
Погляд у майбутнє
Він не любить планувати наперед. Каже, що найголовніше завдання зараз — допомогти хлопцям вистояти. «Молодим я порадив би не боятися. Страх — це нормально, але він не має керувати тобою».
Водночас він переконаний: після війни військові мають повернутися до мирного життя. «Бо їм ще створювати сім’ї, ростити дітей і відбудовувати Україну», — зазначає Шульга.
Послання українцям
Його слова прості й водночас вагомі: «Бажаю нам усім Перемоги. Якнайшвидше».
Сили територіальної оборони ЗСУ Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ
Також читайте історію бійця з Рівненщини із позивним «Балу»
