Власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк: “Найкраща політика – це економіка. Саме вона має бути первинною, а не навпаки”

Щасливе
26.12.2020  12:00

Власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк: “Найкраща політика – це економіка. Саме вона має бути первинною, а не навпаки”

Коли готуєш статтю про Олега Червонюка та Рівненський льонокомбінат, можна бути впевненим, що співрозмовник точно знайде, чим тебе здивувати. Наша розмова цього разу не стала винятком. Адже Олег Казимирович відразу продемонстрував “родзинку”, яку тепер має підприємство – нова лабораторія Рівненського льонокомбінату, аналогів якої немає в Україні. До речі, на її відкритті побував п’ятий президент України Петро Порошенко та тепер вже міський голова Рівного Олександр Третяк. Окрім унікальної лабораторії, керівник Льонокомбінату відразу йде “ва-банк” і розповідає, що це не єдине досягнення 2020-го – у Шепетівці вже до Нового року буде завершено сучасну фабрику. Олег Червонюк запевняє, що підприємство й надалі буде впроваджувати провідні європейські технології, адже це єдиний правильний шлях до успіху, конкурентоспроможності на українському та світовому ринках і економічного процвітання!

Розвинена країна починається з розвитку економіки

Найбільша проблема нашої країни, на думку Олега Червонюка, в тому, що всі ті люди, які постійно при владі, абсолютно не розуміють того, що основою розвитку України може стати тільки розвиток економіки. Розвиток промисловості, розвиток виробництва, створення робочих місць, розширення ринків збуту, робота і зарплата для українців на рідній землі. Найкраща політика – це економіка. Саме вона має бути первинною, а не навпаки. А у нас же всі ставлять собі за мету вкрасти якомога більше й зовсім не думають про внутрішню та зовнішню політику, яка сприяла б будівництву заводів та фабрик, створенню нових робочих місць.

Щоб наша країна мала майбутнє, а наша нація не зникла з карти світу, як десятки інших, потрібна проукраїнська політика – і внутрішня, і зовнішня. Вони абсолютно пов’язані між собою. Адже внутрішня політика повинна сприяти зростанню ВВП країни, а зовнішня – створити такі умови, щоб готову продукцію, створену в Україні, можна було б продати за кордоном. Внутрішня політика повинна бути спрямована на те, щоб люди жили краще. Для цього потрібно працювати й забезпечувати ВВП. А зовнішня політика – це продовження внутрішньої: лобіювання на зовнішніх ринках інтересів вітчизняних виробників, аби вони вигідно експортували вироблену продукцію, держава отримувала прибуток і люди, знову ж таки, жили краще. Те, що зараз відбувається в державі – “замилювання очей”, адже у нас акцентують на багатьох проблемах, не помічаючи головного, переконаний власник рівненського льонокомбінату. У нас відсутня власна зовнішня політика, бо немає людей, які задавали б вектор руху, знали відповіді на прості та ключові питання: “Куди ми рухаємося? Де ми будемо через 5 чи 10 років?”. Нами постійно керують дві політичні сили, політичні партії – проросійська та проєвропейська. Немає значення, під якими назвами вони “ховаються”, найголовніше інше – серед них немає проукраїнських. Усі наші президенти також були і є або проросійськими, або проєвропейськими.

Колективна відповідальність – це коли не відповідає ніхто

Серед усіх наявних політичних сил тільки “Правий сектор” міг перерости у проукраїнський вектор. Але далі вони “злилися” з іншими політичними силами, усі осередки, які були більш-менш потужними, “роздробили” – і так Україна втратила шанс стати на шлях національної диктатури, який міг би вивести країну на якісно новий рівень. Олег Червонюк впевнений, що демократія не зможе врятувати державу від занепаду. Тільки прихід до влади націоналістичного лідера, патріота, героя АТО, якого могла б “народити” війна, змінив би хід історії України. Але ніхто не зацікавлений у тому, щоб українці були сильною нацією. Тому коли тільки бачать, що українська армія стає сильною, приймають рішення про її скорочення. Чи це рішення президента? Ні, швидше тих, хто їх “поставили”.

Ми вже “погралися” у демократію і бачимо, до чого це призводить. Значна частина європейських країн має монархічну форму правління, тож чому ми відкидаємо цей досвід? Адже історично й у нас був гетьман, була чітка вертикаль влади. Адже зараз в Україні демократія сприймається як вседозволеність. Коли немає поваги до законів, коли колективна відповідальність перетворюється на те, що ніхто ні за що не відповідає.

Вихід з ситуації, що склалася – йти напролом

Наш вихід – йти напролом, хоча ми й ризикуємо втратити все. І цей український прорив не може зробити одна людина. Це має бути команда людей, яким дійсно потрібна успішна країна. Ті, хто збирається тут жити і працювати. Хто думає про завтрашній день, інвестуючи мільйони не в офшорний бізнес, а в розвиток української промисловості, у зміцнення держави Україна.

, , , переглядів: 85

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *