Серед безлічі історій про героїв, які захищають Україну, вирізняється одна особлива – історія Олександра Хижняка, мешканця Вовчанська, що на Харківщині. Цей чоловік до війни заробляв на життя встановленням фермерських теплиць, але війна кардинально змінила його долю.
Вовчанськ, колись мальовниче містечко, було стерте з лиця землі під час російської агресії.
Олександр приїхав до Рівного, щоб провідати своїх батьків, які два роки тому були евакуйовані звідти. У Рівному він вирішив зробити свій внесок у захист Батьківщини.
“Треба було продовжувати династію, адже мій дядько – теж військовий. Нехай, може, запізно, але все ж таки,” – розповідає Олександр.
Самостійно звернувшись до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ОМТЦК та СП), Олександр пройшов військово-лікарську комісію без жодних скарг на стан здоров’я. Він обрав службу в зенітно-ракетних військах, маючи намір надолужити свої знання з обслуговування комплексу С-300, з яким вже мав справу під час служби в армії.
“Я прийшов сюди добровільно! Я – доброволець! Це – моє рішення! Нехай трішки запізніле, але ж. Я народжений жити, а не помирати! Тому і прийшов сюди. Щоб захистити нашу землю та відновити наші території! Щоб не били мою дитину, мою маму! Щоб ніяка почвара не руйнувала наші будинки. І хоч я спілкуюся російською мовою (жив за 4 км від кордону з Росією), я – українець! Просто за тиждень перебування тут, на Рівненщині, не встиг ще перейти на рідну мову,” – підсумовує Олександр.
Сім’я Олександра залишилася в Харкові, і він вирішив боротися за їхній мир і безпеку. Його рішучість і відвага є прикладом для багатьох.