«Спорт — це моя броня». Так розпочинається історія головного сержанта 1-го батальйону 104-ї бригади територіальної оборони з позивним «Доцент».
Він міг залишитися у мирному житті: кандидат наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання. Людина, яка мала офіційну «бронь». Але 25 лютого 2022 року Микола, позивний «Доцент», разом із друзями ухвалив рішення стати до захисту країни. Відтоді — у строю 1-го батальйону бригади ТрО «Горинь».
Про вибір
“Я міг не воювати. У мене була бронь як у науковця. Але з першого дня повномасштабного вторгнення ми з друзями вирішили, що підемо разом. І сумнівів не мав жодного дня”.
За роки служби він пройшов Часів Яр, Херсонщину, Харківський напрямок і Куп’янськ. Двічі отримував поранення. Виводив бійців із подвійного оточення, долав кілометрові маршрути з травмованою ногою — «на адреналіні». І щоразу повертався у стрій.
Спорт як опора
“Я завжди був у спорті. З дитинства. Старший брат підсаджував мене на турнік — я підтягувався, поки він не знімав мене звідти. Так і почалася моя любов до спорту”.
Його позивний — не випадковий. За плечима десятки років роботи у сфері фізичного виховання та здорового способу життя. Турнік, бруси, плавання, лижі, сноуборд, рафтинг, велоспорт — все це залишається частиною його життя навіть на передовій.
“У будь-яких умовах знаходжу 20–30 хвилин, щоб зайнятися спортом. Хлопці навколо теж осторонь не стояли, займались спортом. Спорт — затягує”.
Поранення і відновлення
Він отримав акубаротравму та уламкове поранення руки. Осколок пройшов між судинами та нервами. Після операції та реабілітації вже через 30 днів повернувся до служби.
“Завдяки лікарям усе вдалося врятувати. І спорт тут дуже допоміг: вправи — потихеньку розробив руку. Я завжди працюю над тим, що дається найважче. Якщо щось не вдається — маю зробити власною силою”.
Хобі та екстрим
Лижі, рафтинг у Карпатах та Чорногорії, полювання, плавання — його життя завжди було сповнене руху й нових викликів.
“Лижі — моє велике кохання. До війни до 10 разів за сезон міг потрапити в Буковель, а ще — спуски в Австрії. Рафтинг на річці Тара — це понад 100 кілометрів одного з найкрасивіших каньйонів у світі. Я люблю відчувати життя”.
Спорт як складова витривалості
“Спорт допомагає і фізично, і морально. Дає витривалість, внутрішню дисципліну. Я люблю вчитися і завжди прагну робити краще те, що виходить найгірше. Цей принцип працює у спорті, і на війні”.
Він пройшов курси для піхотинців поблизу Брекона в Уельсі — одну з найкращих піхотних шкіл Великої Британії. Також завершив середній курс підготовки для сержантів — і двічі успішно.
Побратими, студенти та приклад
У батальйоні поруч із ним служать його колишні студенти, які стали побратимами. Він продовжує мотивувати бійців займатися спортом навіть у найскладніших умовах, бо переконаний: спорт дисциплінує і згуртовує.
Нагороди
За роки служби «Доцент» отримав низку державних і відомчих нагород: медаль «За оборону України» Президента України, медаль за поранення від міністра оборони України, Хрест за оборону Києва, відзнаку командира бригади, а також «Зірку територіальної оборони» від Командування Сил ТрО ЗСУ.
“Я не люблю говорити про нагороди. Але вони — не про мене особисто, а про нашу спільну боротьбу”.
Погляд у майбутнє
“Плани? Найголовніший план — завершити війну нашою Перемогою. А далі — буде далі”.
Порада новобранцям
“Якщо йдеш у військо, то йди не «відсидітися». Інакше це видно всім навколо. Якщо займаєшся справою — то віддавайся їй до останнього”.
На завершення він знову повертається до головного принципу свого життя:
«Спорт — це моя броня. Він навчив мене долати біль, втому й сумніви. А головне — працювати над собою там, де найважче. Саме це тримає і на війні».
Сили територіальної оборони ЗСУ
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”
Дізнайтеся історію “Білого”: справжня сила — у стійкості.
Це не просто жінки у військовій формі, це – Україна, яка не здається…
