Українські діти з онко нині вимушені протистояти одразу двом ворогам: внутрішньому – хворобі та зовнішньому – російській агресії.
Розпочата росією війна поставила під загрозу лікування цих дітей, а отже, і їхній шанс на життя. Адже навіть за наявності необхідних ліків зараз не завжди є можливість вчасно отримати хімієтерапію – через повітряні тривоги чи відключення електроенергії. І якщо питання безперервного електрозабезпечення лікарень нам вдалося вирішити – власними силами та з допомогою благодійних організацій і донорів, – то небезпека обстрілів нікуди не зникла.
Проте навіть в умовах активної фази війни наші лікарі роблять надможливе для того, щоб зберегти своїм пацієнтам життя. Один із медзакладів, де нині рятують дітей з онкологією – відділення дитячої онкології Національного інституту раку.
У перший тиждень повномасштабної війни всіх маленьких онкопацієнтів із батьками евакуювали звідси до Польщі. Але згодом почали поступово відновлювати роботу. І сьогодні у тутешніх лікарів роботи більше, ніж до повномасштабного вторгнення: щодня в закладі роблять близько 30 складних онкологічних операцій.
❝ До відділення повернулися діти, і вони справжні бійці. Маленькі пацієнти терпляче виконують вказівки лікарів, чекають на хімієтерапію, доки не зазвучить сигнал відбою повітряної тривоги. Виборюють життя водночас у двох війнах. Наше завдання зараз як держави – зробити все, щоб вони перемогли у своїй персональній війні. Створити умови, за яких, попри прильоти й атаки ворогів, наша медична система вперто робитиме свою справу. І впевнена, із цим викликом ми впораємося ❞, ділиться враженнями від зустрічі з мацієнтами медзакладу Олена Зеленська.