Нещодавно мені випала нагода познайомитися з приємною жінкою Євгенією Бондар. Євгенія є мешканкою нашого міста Рівне. Дуже гарна, щаслива жінка перше, що спало мені на думку. А головне Євгенія мама восьмерих діток!!! Тому я вирішила задати кілька питань та попросила поділитися досвідом.
- Євгенія чи щаслива ви жінка?
Так, я дійсно дуже щаслива і мріяти про якусь недосяжність,чи чогось більшого з людських міркувань бажати – не маю намірів. Оскільки для кожної людини ще наперед до її народження вже написана доля, можу сказати, що наші плани щодо життя і його майбутнього є тільки нашими…Хоча, гарним бажанням Бог все ж дає відповідь теж у свій час….. ”
- Розкажіть про себе, яка Ви є ?
За своєю природньою схильністю, я є романтик, мрійниця, впевнена лише ,що наміри мого серця не є забаганками, вони носять світлий характер доброти. Коли ми з чоловіком одружилися , я ніскілечки не сумнівалася в щасливих буднях! Я вірила, що свято для нас буде кожен день, бо ж ми були закохані! Певне, в кожному віці життя людина має пройти уроки, щоб здобути мудрості, ціную кожен день свого життя.
- Як бути мамою восьмерих діток?
Дуже хотіла народити доньку. А як наступив час очікування і народження першої дитини – народився син. Звичайно я тішилася народженню сина, але все ж таки плекала надію, що буде і донька.
Можете собі уявити моє бажання народити донечку, коли щоразу, в мене народжувались сини.Четверо синочків і я змирилася з тим, що в моєму житті є сини-захисники……
Я раділа,що вони здорові – це найголовніше. Вони красиві і розумні і я була на висоті із ними!!!
Ніхто й не знав, як я молилася до Бога, щоб він подарував мені радість бути мамою донечки.
Минуло 6 років після народження мого четвертого сина і мені подарував Господь двійняток донечок. Уявіть мою радість, їй не було меж! Я плакала від щастя!
Мені навіть доглядати їх було так легко, бо ж так чекала їх!
Я вірю, що жадані серцем і душею гарні бажання є здійсненними! Я зрозуміла, моє покликання бути мамою! Через рік у мене з’явилася ще одна донька! А слідом ще й сина народила -згадує Євгенія.
За 3 роки народилось четверо дітей!
- Євгенія, що любите ви?
Я просто дуже люблю любити! Життя люблю, як дарунок сприймаю кожен світанок. Як в ньому всі, хто дорогий серцю моєму – живі і здорові, я щаслива! - Чи важко вам було справлятися з дітками?
Ні, із задоволенням їх бавила, няньчила та співала колискові… Як діти підростали, в моє серце закрадалася тривога. Навчала бути чуйними, шанобливими людьми. Прикро, що до моїх материнських старань виховання вносило свої корективи негативне оточення світу. Сини зазнавали помилок, але завжди знаходили сміливості зізнаватися мені і питались порад щодо свого життя.
Для мене кредо виховання – любов, лагідність, навіть у строгому навчанні, щоб було добро та любов. За будь-яких обставин життя стараюсь обіймати їх та наповнювати дитячі сердечка ніжністю. Я всім серцем надіюсь, вірю і чекаю, що тільки з радістю спостерігатиму за життям своїх дітей! Бо ж навчала я їх тільки правди, доброти, любові! Я сіяла в дитячі серденька тільки чисті і відбірні зерна, тому вірю з Божою допомогою, я збиратиму щедрі і добрі плоди….. Лише тоді, як пізно щоночі засинали всі діти, я лагідно вдивлялась в їхні сонні і ніжні силуети і не стримувала сліз радості. Я пошепки вимовляла молитви подяки Творцеві.
- У ваших словах стільки любові та ніжності. Ваш чоловік мабуть для вас є гарною підтримкою?
Звичайно весь непростий, насичений плідним життям шлях я проходила з великою любов’ю і підтримкою свого вірного Друга долі. Разом із своїм чоловіком Олександром ми переживали і злети і падіння, але завжди були підтримкою та опорою один для одного. Вже більше 20 років нашого шлюбу ми ділимо навпіл і сміх, і сльози, і любов. Саша любить дивувати мене красивими сюрпризами і не перестає дарувати троянди……Дякую Богові за нього! Я з великою повагою сміливо можу називати його головою сімейства. Він надто турбується про нас, забуваючи про себе. Також все своє життя я відчувала велику, невидиму допомогу від Бога.
- Євгенія, що б ви порадили нашим жінкам, мамам?
Хочу порадити кожній молодій мамі, ніколи не втрачати почуття материнськоі любові! Ніколи не заперечувати дітонародженню! Час бо ж спливає, хіба є щось найдорожче для нас? Адже наше жіночне щастя лише подвоюватиметься, любов ставатиме окриленою і невичерпною до всього……Навіть випробування здаватимуться нам більше по силі….Бо ж додають любові кожній мамі обійми ніжних рученят, дитячі дзвінкі голоси. Вірити в себе та в своє кохання! Знаходити щастя в кожній дрібничці, варто просто придивитись…
”Життя і все, що в ньому є для мене—щастя!” – Євгенія Бондар.