Мама загиблого захисника з Рівненської громади Тетяна Метка створила петицію на сайті Президента України. Вона просить присвоїти звання “Героя України” (посмертно) її сину Ігорю Меткому.
“Дорогі мої друзі, знайомі та незнайомі українці! Прошу вас підтримати петицію щодо присвоєння почесного звання “Герой України” (посмертно) моєму сину Ігорю Меткому, жителю Рівненської міської територіальної громади. Хоробрий воїн віддав своє життя за нас усіх та Україну, яку любив понад усе. Це найменше, що може зробити кожен з нас, на знак шани та подяки, “ – написала мама нашого захисника у соціальній мережі.
Петиція створена 4 січня 2024 року та вже зібрала майже 5 тисяч підписів із 25 тисяч необхідних. Підтримати петицію можна іще упродовж 86 днів за посиланням https://petition.president.gov.ua/petition/214936
Ігор Меткий народився 18 квітня 1985 року. З дитинства любив книги, адже навчився дуже рано читати, коли йому було лише чотири. Азом із мамою проживав у Квасилові, хоча часто бував у дідуся на Дубенщині, слухав історії про повстанців та боротьбу за свободу України.
Рідні, близькі та знайомі згадують Ігоря Меткого як доброго, розумного, щирого чоловіка. Він завжди намагався усім допомогти, для нього не було значення, що це за людина – якщо він міг щось зробити, то робив, без жодних відмовок.
Після закінчення школи Ігор Меткий вступив у Національний університет водного господарства та природокористування, аби здобути фах еколога. Проте з часом зрозумів, що душа лежала до іншого. Він любив робити щось руками, захоплювався комп’ютерами, ніколи не відмовляв, якщо просили щось полагодити чи налаштувати. Тож за спеціальністю пропрацював не довго, шукав себе в інших справах.
Коли в країну прийшла війна, Ігор у перші дні вирішив для себе – йти захищати свою країну.
6 березня 2022 року Ігор став на захист незалежності та територіальної цілісності України. Він добровільно пішов захищати свою країну, служив старшим бойовим медиком 68 Єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
«Любов до України, ненависть до ворогів у ньому просто запалала… Він не міг не піти. Він завжди був серед перших, цвіт нації,» – розповідає вчителька нашого земляка Алла Федитник. Спонукало його до того і патріотичне виховання, яке дали у родині… Він виріс у краї з історією боротьби за незалежність України, де все було наповнене любов’ю до рідної землі, свого народу та свободи…
Про наміри сина рідні дізналися вже коли Ігор готувався їхати на підготовку. Так само нічого не розповідав сім’ї і про події у пеклі війни, в яке перетворив нашу землю ворог. Навіть про поранення, яке отримав, змовчав – усе, аби мама не переживала. Завжди все добре, завжди всі цілі, завжди все спокійно – так запевняв Ігор батьків, намагаючись уберегти, відмежувати від жахіть…
«Мамо, я прийду, не переживай, я обов’язково прийду. Але потім залишуся в армії,» – запевняв рідних Ігор.
Справжній патріот, мужній воїн, виконував бойові завдання у Донецькій області з перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора на нашу державу. Із самого початку і до кінця був на нульовій позиції. Побратими зазначили, що Ігор був справжнім воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Воїн з честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народу та Україні.
37-річний солдат Ігор Меткий тепер служить у Небесному війську. Його життя обірвалося у бою біля села Новомайорське Донецької області 23 червня 2022 року. Ціною власного життя Ігор врятував своїх побратимів.
Поховали Героя сучасної України на Дубенщині, на батьківщині мами, на тій землі, де проходили знаменні бої під Гурбами, де боровся за свободу українців його прадід. Він вічно спочиватиме поруч із дідусем, який замість колискових, співав йому пісні Січових Стрільців…