Наші захисники Олександр Ренкас та Максим Данічкін вірили в Перемогу, дбали про рідних та близьких, підтримували побратимів і робили усе, аби ворог не зробив жодного кроку уперед…
🇺🇦 Олександр Ренкас народився у селі Полиці колишнього Володимирецького району. Навчався у місцевій школі, а за тим у школі в Рівному. Здобув освіту будівельника в обласному центрі.
Строкову службу в армії відслужив на Тернопільщині. Останні роки працював на фабриці нетканих матеріалів. Аж поки у травні 2023 не отримав повістку.
Олександр завжди важко працював, тож після роботи любив відпочити на природі, рибалити.
Дуже любив життя, був спокійним та врівноваженим, цінував родину.
«Сашко все життя був добрим і життєрадісним, стійким олов’яним солдатиком, незважаючи на всі випробування, які посилала йому доля. А під час останнього випробування – мужнім солдатом, який хоробро захищав Батьківщину,” – розповідає про героя швагро Сергій.
49-річний солдат Олександр Ренкас загинув 23 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка на Донеччині.
🇺🇦 Максим Данічкін народився у Рівному. У початкових класах навчався в Олександрії, а за тим – у 24 школі Рівного. Після 9 класу вступив до технічного коледжу НУВГП, де здобув фах електрогазозварювальника.
“Ще у школі Максим займався греко-римською боротьбою. Брав участь у змаганнях та займав призові місця. Його хобі були велосипеди, любив виконувати різні трюки на них. Ще навчаючись в технікумі, Максим намагався бути самостійним та заробляв кишенькові гроші. Він завжди був справедливим та вже тоді проявляв свій бойовий дух,” – розповідає мама Героя Лариса.
Майже відразу після завершення навчання Максим підписав контракт із ЗСУ та служив у зоні АТО.
“Три роки відслужив за контрактом, мав позивний “Град”, адже був командиром цієї бойової машини. Повернувся додому після завершення контракту, але невдовзі розпочалося повномасштабне вторгнення. Він відразу відгукнувся, пішов служити у розвідку. Оскільки мав бойовий досвід, то фактично в перші дні його направили на Вугледарський напрямок, де він оволодів різними видами зброї. Та, не зважаючи на свій молодий вік, навчав своїх побратимів. Подробиць про службу не розповідав, навіть коли приїжджав у відпустку, старався не говорити на цю тему. Намагався вберегти нас від цих жахів. Будучи розвідником, Максим неодноразово отримував поранення, бачив загибель побратимів… Але все одно залишався на цьому напрямі, думками і серцем був поряд зі своїми хлопцями. Він був готовий і хотів повернутися до них,” – продовжує мама.
Сміливий, добрий, щедрий Максим дуже любив тварин. Мама пригадує, що син неодноразово надсилав світлини та відео з ними. Та найбільше любив своїх рідних та друзів – саме з ними проводив увесь час, коли повертався додому з війни.
“За сумлінне й успішне виконання бойових завдань 10 березня 2023 був нагороджений орденом почесного нагрудного знака “Золотий хрест”. Але думав не про нагороди, він думав про захист нас усіх. Я завжди поважала його вибір. Думками та молитвами я завжди була з сином. Підтримувала його позицію у цей складний для нашої країни час. Максим – один із тих, хто став справжнім щитом для нашої країни, ” – каже Лариса.
24-річний молодший сержант Максим Данічкін загинув 23 серпня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області.
Прощання із Героями відбудеться у понеділок, 28 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають їх на кладовищі “Нове”…