53-річний Богдан із Рівного міг би й досі викладати в університеті, читаючи студентам лекції з автоматизації та кібернетики. Проте 25 лютого 2022 року він змінив аудиторію на фронт. Його позивний «АКОТ» — не вигадка, а скорочення від назви факультету, де він працював: автоматизація, кібернетика та обчислювальна техніка. Саме звідти почався його шлях до захисту країни.
«Я вирішив піти свідомо. Були моменти, коли замислювався, чи треба було, але рішення є рішення. Не шкодую», — каже він.
Спершу Богдан служив у комендантській роті, згодом перейшов до підрозділу контрдиверсійної боротьби (не плутати з відомою спецслужбою), де пройшов восьмимісячну підготовку. Потім — розвідка. Вибір БПЛА був для нього очевидним, адже техніка завжди була його стихією. Ще до війни він активно займався спортом, бігав по 5–6 км щодня, виступав на чемпіонаті України з лижних перегонів серед ветеранів. Гарна фізична форма допомогла швидко освоїти нову військову спеціальність.
«Будь-які фізичні навантаження мені даються легко. Навіть марш-кидки в повному спорядженні — не проблема», — зазначає він.
Богдан воював на різних напрямках: білоруському, під Торецьком, в Очеретиному, Запоріжжі, Куп’янську, нині — на Сумщині. Він пригадує, як під Торецьком довелося вночі йти за втраченим дроном через сірі зони та канали, а повернення під мінометним вогнем стало справжнім дивом.
Запорізький напрямок запам’ятався не лише боями, а й курйозами. Одного разу, виснажені після чергування, він і побратим відкрили вогонь по… першій зірці, сплутавши її з ворожим дроном.
Найважчим для нього є не бої, а тривала відсутність вдома. Легшим — будь-яка фізична робота. Він вважає необхідним запровадити регулярні ротації, щоб бійці мали змогу відновитися.
«У США відвоював 2–3 місяці — і маєш два тижні вдома. Це допомагає відновитися фізично і психологічно. У нас же “ротація” часто означає лише перекидання з однієї ділянки фронту на іншу», — наголошує він.
Богдан критично ставиться до ухилянтів і переконаний, що багато негативу в соцмережах поширюють російські спецслужби.
«Головне — прийти, а далі, навчишся, побачиш, що це таке армія — і страх зменшиться», — додає він.
Після перемоги мріє стати дідусем, повернутися до викладання та ділитися досвідом, який не дасть жоден університет.
«Тримайте форму! І фізичну, і моральну. Вона часом рятує життя. І не бійтеся — страх є завжди, але він не повинен керувати вами», — підсумовує «АКОТ».
Сили територіальної оборони ЗСУ Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід” 104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”
Читайте також : “Смайл” вирішив боротися з перших годин повномасштабного вторгнення