Боєць із Дубна з позивним «Танцор» до війни дев’ять років викладав хореографію у школі. Він навчав дітей народним, бальним і класичним танцям, допомагав відчувати ритм, тримати поставу та слухати музику. Тепер його життя пов’язане з іншою сценою та зовсім іншою аудиторією.
Микола зізнається, що нині натхнення для танців у нього немає, адже війна змінила все. 24 лютого 2022 року він перебував на роботі, але, почувши новини, того ж дня прийшов до військкомату. Від початку повномасштабного вторгнення став добровольцем. Відтоді служить у 2-му батальйоні 104-ї окремої бригади територіальної оборони «Горинь» на Торецькому напрямку. За його словами, головним завданням на фронті є виявляти та знищувати ворога, а все інше — лише тло.
Колишній хореограф жартує, що звик працювати ногами, тому й стріляє точніше з опорою на п’ятку. Це для нього не просто образна фраза, а відчуття ритму, тіла та моменту. На війні він створює свою власну «хореографію».
Після перемоги Микола мріє не про великі речі, а про найпростіші — провести час із дітьми. Він зізнається, що разом із побратимами не бачить, як ростуть їхні сини та доньки. У планах — повезти сина Микиту й доньку Вероніку на море, аби відпочити та надолужити втрачені моменти.
Ще одне його давнє бажання — отримати вищу освіту. Раніше завжди знаходилися справи важливіші, але тепер він наважився і вступив на історичний факультет. Це, за його словами, було усвідомлене рішення, адже вважає, що сьогодні як ніколи важливо знати історію не лише своєї країни, а й усього світу, бо без розуміння минулого неможливо збагнути майбутнє.
Про побратимство Микола говорить із теплом. Він переконаний, що в окопах воно справжнє, перевірене вогнем, втратою та мовчанням, коли слова вже не потрібні. Тут народжується нова бойова родина — не за кров’ю, а за довірою. Він зазначає, що побратими стали для нього другою сім’єю, з якою довелося пройти випробування, які іншим навіть важко уявити. І хоча після війни життя кожного може скластися по-різному, цей зв’язок залишиться назавжди.
Українцям «Танцор» бажає найважливішого — мирного неба та спокою в душі, адже, за його словами, всі вже дуже втомилися від війни.
Сили територіальної оборони ЗСУ Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід” 104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”