Дубровиця – найдавніше місто Рівненської області

Археологічні розкопки на території міста та в його околицях свідчать про те, що людські поселення існували тут ще за часів неоліту. В історичних джерелах Дубровиця згадується, починаючи з 1005 року. Це означає, що вона є найдавнішим містом Рівненської області. В ХІ столітті Дубровиця стає центром однойменного удільного князівства. Його жителі захищали свої землі від монголо-татарської навали 1240 року. За історію свого існування місто мало чимало власників та було частиною різноманітних державних утворень. Уславили Дубровицю представники волинського князівського роду Гольшанських. Улянія Гольшанська прирівняна до православних святих, а Анастасія відома як благодійниця створення української першокниги – Пересопницького Євангелія.
21 вересня 2005 року місто відзначило своє тисячоліття. Цього дня було відкрито місцевий музей історії та етнографії, пам’ятники князівнам Гольшанським та Великому Кобзареві.

Старовинна Дубровиця повниться християнськими храмами, які безперечно варті уваги туристів. Досі дубровицькі ліси, що обіймають місто своїми зеленими крилами, мають безліч мальовничих куточків. Справжньою окрасою міста є річка Горинь. Поспішаючи до Прип’яті, вона перетинає безліч ярів і виямок, що роблять рельєф її берегів крутим, а краєвиди навколо – ще мальовничішими. Щедра поліська природа завжди визначала загальний портрет міста, яке приваблювало до себе людей з різних куточків світу, що залишалися тут назавжди та ставали творцями Дубровицької історії. Відчути особливість та унікальність цього міста неможливо, не побувавши тут.