Восени 2025 року на культурній мапі Острога з’явиться ще одна цікава локація – оновлений музейний простір, присвячений одному з найменш проговорених розділів історії регіону – минулому й сьогоденню татарської спільноти, яка представлена на Волині з XV століття. Втілює проєкт «Експозиція «Острозькі татари» Громадська організація «Братство імені князів Острозьких» у партнерстві з Державним історико-культурним заповідником м. Острога за підтримки Українського культурного фонду.

Колаж із зображенням Агатангела Кримського, Татарської брами в Острозі, воїна-татарина, князя Костянтина Острозького
Спадщина західноукраїнських татар залишила виразний слід у міському ландшафті та пам’яті.
«Цей виставковий проєкт занурить нашу аудиторію в історію місцевої татарської громади. Насправді ми не лише фіксуємо минуле острозьких татар та ілюструємо його унікальними експонатами з колекції заповідника, а й демонструємо співжиття та асиміляцію культур, порозуміння крізь століття та пропонуємо подивитися на українську історію з іншого ракурсу. Адже історія татар на Волині не обмежується згадками про бої з ханськими силами чи службу у князівському війську. У XVI–XVIII століттях мусульманські громади існували в Острозі, Луцьку, Деражному, Кременці та інших містах. Вони мали мечеті, кладовища, ремісничі й торговельні цехи. Татарські вершники служили в реєстровому війську, а згодом – у козацьких полках. Спадщина західноукраїнських татар залишила виразний слід у міському ландшафті та пам’яті. Та ця історія досі перебувала в тіні музейного дискурсу»,– розповідає керівник проєкту, в.о. директора Державного історико-культурного заповідника м. Острога Андрій БРИЖУК.
Експонати виставки
Майбутня виставка, яку відкриють на першому поверсі Музею книги та друкарства в Острозі, презентуватиме понад пів сотні музейних предметів. У центрі уваги – автентичні артефакти: елементи татарського костюма, предмети побуту, зразки зброї та кінської збруї, стародруки. Найбільш цінним експонатом виставки стане Острозький Коран – унікальний рукопис Корану 1804 року, що був в користуванні волинських татар й зберігався в Острозькій мечеті. Це єдиний відомий наразі рукописний Коран, створений західноукраїнськими татарами.

Острозький Коран
Як виглядав татарський воїн
Окрему частину експозиції присвячено темі служби татар у збройних формуваннях ранньомодерного часу. Відвідувачі зможуть побачити, який вигляд мав татарський воїн часів князів Острозьких та якою була «татарська сотня» у складі княжого війська. У 1514 році князь Костянтин Іванович Острозький здобув славетну перемогу у битві під Оршею, розгромивши московське військо. До війська Великого князівства Литовського входили й татари – легка кіннота, вправна в маневрах і несподіваних атаках. На знаменитій батальній картині «Битва під Оршею» їх зображено під час стрімкої атаки під керівництвом князя Острозького.
Татари, які осіли в місті на початку XVI століття з ініціативи князів Острозьких, з часом вдало інтегрувалися в соціум тогочасного Острога. Їм вдалося зберегти елементи своєї ідентичності та створити потужну громаду з власною територією, забудовою і атрибутами повсякденного життя. Саме тому новостворена експозиція акцентуватиме на темі інтеграції, толерантності та мультикультурності, якими завжди вирізнявся Острог.
Основна ідея виставки
Основна ідея виставки – відновити та актуалізувати пам’ять про місцевих татар, показати, як багато з їхнього спадку залишилося в місцевій історії, та сприяти консолідації українського суспільства.

Князь Костянтин Острозький і татари на фрагменті Битви під Оршею
«Проєкт «Острозькі татари» реконструює історію, повертає її через збережені пам’ятки та музейну інтерпретацію, сприяє міжкультурному діалогу й формуванню критичного погляду на історію. Острог здавна є осердям історичної пам’яті, і ми прагнемо, щоб в Луцькій надбрамній вежі XVI століття прозвучав ще один з її голосів – голос волинських татар, які були і залишаються частиною української історії», – зауважив Андрій Брижук.
У час, коли світ заново переосмислює значення історичної спадщини, проєкти на кшталт «Острозьких татар» надзвичайно важливі. Вони засвідчують тяглість історії, показують минуле і водночас зшивають його з сучасністю. Це крок до розуміння минулого без стереотипів та ще один пазл до відповіді на питання «хто ми?», «чому ми такі, як є?» і «яке багатство криється в нашій локальній різноманітності?»
Матеріал опубліковано в журналі “РІВНЯНИ” №2 (42) 2025, липень
Читайте також : Український центр ПОЛІССЯ – арт-простір у м. Рівне ( +ФОТО)

