Історія бойового медика “Смайлик” з Рівного

Щасливе
15.09.2024  10:00

Андрій, бойовий медик з Рівного, більш відомий побратимам як “Смайлик”, свідомо пішов на війну, хоч мав бронь на своєму підприємстві. Його оптимізм та жарти допомагають тримати бойовий дух не лише йому, але й іншим воїнам. Попри тяжкі умови війни, Андрій завжди намагається бути на позитиві. Як він сам каже: “Позитив допомагає вижити, на війні це особливо важливо”.

Як Андрій став “Смайликом”

Андрій зізнається, що на початку мав інший позивний, але побратими швидко дали йому нове ім’я — “Смайлик”. “Хлопці почали називати мене так через постійні жарти. Це ім’я до мене приліпилось, і тепер я його не уявляю без себе. Це допомагає знайти розраду навіть у найважчі моменти”, — розповідає медик.

Важкий бойовий шлях

За кілька років служби Андрій пройшов через безліч важких моментів. Він воював біля Часового Яру, на Запорізькому напрямку та Куп’янщині, і з перших рук знає, як війна змінює людей. “Найважчим був перший вихід. Тоді ми були необстріляними, зелени́ми. Все треба було вчити на ходу”, — ділиться спогадами Андрій.

Одним із таких важких випадків був момент евакуації пораненого під час морозної зими. “Орки з дрона скинули міну, і наш боєць у темряві наступив на неї. Він пролежав кілька годин на морозі з ампутованою кінцівкою. Але головне — ми його врятували”, — згадує Андрій.

Підтримка родини і важкі моральні виклики

Підтримка родини залишається ключовою для Андрія. Він зізнається, що його рішення піти на фронт не було легко прийняте вдома, особливо дружиною і дітьми. “Коли вона дізналася, були сльози і плач. Діти також не розуміли, чому їхній тато йде на війну, коли інші батьки залишаються вдома”, — каже Андрій.

Найважчими моментами для нього є ті, коли діти дзвонять зі сльозами і запитують, чому він не зміг бути поруч, як інші батьки. Однак Андрій розуміє, що його місія — це вибір, який він зробив свідомо, і він не має агресії до тих, хто залишився у мирному житті.

Мрії про перемогу та майбутнє

Незважаючи на всі труднощі, Андрій зберігає оптимізм і мріє про день, коли зможе повернутися додому. “Коли повернуся, перше, що хочу зробити — це поїхати на природу, відпочити разом з родиною”, — каже він, мріючи про зустріч з бабусею і дідусем своєї дружини.

Андрій “Смайлик” — це приклад незламного духу і віри у перемогу, яка надихає його та побратимів боротися за мир і безпеку України.

, , , , переглядів: 91


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *