Травма спинного мозку – це не лише проблема, коли людина не може пересуватися ногами. Це і низка супутніх питань. Це насамперед проблеми з внутрішніми органами, які перестає контролювати спинний мозок. І одними з основних проблем є урологічні проблеми. Про зв’язок нейроурології та реабілітації спінальних пацієнтів нещодавно говорили на Рівненщині під час міжнародної конференції. Про особливості цього заходу та його актуальність говоримо зі співініціатором заходу – лікарем-урологом вищої категорії, PhD, доцентом Лілією ТРИФОНЮК.
– Розкажіть, наскільки зросла кількість спинних травм у наш час.
– Кількість осіб з травмами чи іншими пошкодженнями спинного мозку, або спінальними пацієнтами (або ще як часто в народі кажуть – паралізованими) значно зросла впродовж останніх кількох років. Зрозуміло, що досить часто це пов’язано з війною. Водночас це не лише окремі, чисті травми, як було раніше, а це і значна частина після мінно-вибухових чи вогнепальних поранень. Це в більшості випадків молоді люди, котрі, виживши після травми, зіштовхуються з не менш складними проблемами надалі.
– Тобто, це різні процеси – одразу і надалі?
– У більшості випадків – так. Коли минає перша фаза спінального шоку, яка може тривати декілька тижнів, виникають чимало проблем з діяльністю внутрішніх органів та систем нижче рівня пошкодження. Й оскільки внаслідок пошкодження спинного мозку може порушитися належний контроль над сечовим міхуром та сфінктером уретри, майже всі пацієнти зі спінальним пошкодженням (СП) страждають на проблеми нижніх сечових шляхів, що призводить до нейрогенного сечового міхура. Ця патологія може бути як у повній затримці сечопуску, внаслідок спазму сфінктерів, що утримують сечу, або відсутності зовсім контролю, як її самостійно випустити – так і дуже частих неконтрольованих скорочень чи взагалі нетримання сечі. Спрогнозувати, який тип чи яке порушення буде, та чи вдасться відновити хоча б частково нормальну роботу, наперед неможливо. Як і без належної діагностики порушень, які виникли, неможливо підібрати лікування.
– Тобто все-таки є діагностика цих порушень є у світі?
– Не лише у світі, але тепер є й на Рівненщині. І на такому, сучасному світовому рівні. Вона має назву «комплексне уродинамічне обстеження». Ми по праву можемо пишатись, що саме на Рівненщині, вперше в державному закладі з’явилось таке обладнання. Технологія не є новою, однак впродовж останніх 20 років підгалузь урології, що займалась функціональними порушеннями, занепала зовсім і нове сучасне обладнання не постачалось, а застаріле зовсім вийшло з ладу. Коли ми в практиці мали пацієнта чи пацієнтку, котрим вкрай потрібно було таке обстеження, вони їхали до Києва чи Одеси, та й то у приватні центри. З паралізованими пацієнтами така практика була взагалі неможлива, та й потрібно було ще знайти кошти на це обстеження. Андрій Іванович Бурачик, як керівник госпіталю ветеранів війни, відгукнувся на пропозицію міжнародних фондів та організацій та всіляко сприяв у комплексному лікуванні та реабілітації спінальних пацієнтів. Тому на базі госпіталю в Клевані є не лише один з найкращих в Україні реабілітаційних центрів, але й місце з усіма доступними сучасними методами діагностики.
– Без належної допомоги у більшості пацієнтів з СП розвиваються довготривалі ускладнення?
– Так, понад 80% усіх спінальних пацієнтів мають тою чи іншою мірою часті інфекції сечовивідних шляхів, запалення нирок, сечокам’яну хворобу та ураження верхніх сечовивідних шляхів, що врешті-решт призводить до ниркової недостатності та в поєднанні з іншими причинами тихої смерті від ускладнень. Належна й вчасна нейроурологічна допомога є обов’язковою для підтримки якості та тривалості життя!
Отже, основною метою цієї конференції було не лише підвищення обізнаності про нейрогенну проблему нижніх сечових шляхів у пацієнтів з СП серед колег, а також про те, як діагностувати та лікувати цю складну проблему, щоб запобігти довготривалим ускладненням, зокрема ураженню нирок згідно з міжнародними рекомендаціями.
– Розкажіть, коли відбулася ця конференція та чи було багато охочих взяти участь?
– Саме в травні 2024 року на Рівненщині вперше відбулась міжнародна конференція «Розвиток системи реабілітації при травмах спинного мозку як складова системи реабілітації в Україні з акцентом на розлади сечовипускання та нейроурологічні аспекти», присвячена питанням нейроурології та реабілітації спінальних пацієнтів. І попри те, що це відбувалось поза межами обласного центру, у Клевані, було чимало охочих взяти участь. Лише 120 спеціалістів мали можливість її відвідати особисто, а загальна кількість учасників була понад 1000. Вважаю дуже почесним те, що наші міжнародні колеги долучились до цього заходу не лише онлайн, але й одна з найвідоміших у цій галузі Проф. Рут Кіршнер приїхала особисто з Німеччини, попри такий складний час.
– Якщо говорити про саму конференцію, то хто поруч з вами виступав її організаторами і скільки людей взяли участь?
– Захід відбувся за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, а саме за титанічної роботи пана Голика Володимира Анатолійовича. Він курує реабілітаційний напрямок в Українському Бюро ВООЗ і є знаним спеціалістом не лише в неврології, але й реабілітації в цілому. Завдяки йому активно й розвивається реабілітація в Україні не лише як теоретична галузь, але він є ініціатором та проводить чимало практичних навчань. Особиста підтримка місцевої влади: губернатора (Олександра Коваля), заступника обласної ради (Миколи Кучерука), керівника медичного департаменту області (Олега Вівсянника) та підтримка Міністерства охорони здоров’я (Директора Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Василя Стрілки) дають надію на підтримку та сприяння держави у подоланні цих складних проблем. Крім того, синхронний переклад (двомовно) під час всього заходу дав можливість отримати ґрунтовні знання та практичні поради від іноземних колег не лише з Німеччини та США, але й від професора Андрія Красюкова з Канади, що є керівником одного з найбільших центрів у світі з лікування спінальної травми. Крім того, була підтримка ГО “Разом для України” в особі Ірини Гудими зі США, котра не лише координує наші щотижневі клінічні зустрічі, а й, подолавши таки нелегкий шлях, також приїхала особисто.
– Чому саме у Клевані вирішили провести цю конференцію? У чому особливості саме госпіталю в Клевані?
– Як база проведення не випадково був обраний Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни у Клевані. Адже саме тут лише кілька років тому створено Всеукраїнський центр реабілітації спінальної травми. І саме тут вперше у всьому Західному регіоні (за останні два десятиліття) вдалось встановити таке необхідне уродинамічне обладнання та робити точні (за допомогою автоматичного комп’ютерного вимірювання) показники, як працює сечовий міхур та сфінктери. Саме це може сказати про роботу нижніх сечових шляхів.
– Як практично відбувалась конференція та чи це лише місцеві фахівці?
– Конференція складалася з трьох клінічних сесій. Також у процесі була скоординована робота в групах для ефективної роботи та практичного візиту у госпіталь. Не обійшлося без гарячих дискусій, але саме це підтверджує зацікавленість та обізнаність усіх учасників заходу, які мають чим поділитися з колегами. Різноплановість лекцій просто вражала. Ми почули інформацію від кращих з кращих у цій галузі зі Львова, Хмельницька, Києва під патронатом та чітким керівництвом ВООЗ. Теми нейроурології та практичні аспекти сучасної реабілітації були розкриті в повному обсязі.
– Назвіть, будь ласка, кількох спікерів, які виступали на конференції.
– Всіх було досить багато і всі дуже потужні фахівці. Назву кількох: професор Рут Кіршнер-Германн (Німеччина), проф. Андрій Красюков (Канада) – MD, PhD, FRCPC, професор кафедри медицини, відділення фізичної медицини та реабілітації, Олександр Шуляк (Україна) – проф., д.м.н, заст. директора Інституту урології (Київ) Олександр Владимиров (Україна) – д.м.н., професор, завідувач кафедри реабілітаційної медицини, голова правління ГО «Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини». Також вже своїм практичним досвідом ділились колеги з госпіталю лікар Дмитро Разкевич, зав. центру реабілітації Ірина Каспришин та реабілітолог Юлія Терешкович та інші. Серед них і я також з двома доповідями (посміхається, – авт.).
– Підготовка такої конференції – це титанічна робота. Чи плануються проведення подібних заходів найближчим часом?
– Насправді так, це титанічна робота з підготовки та постійна онлайн-координація і злагоджена робота багатьох людей. Водночас актуальність цих питань у цей складний час спонукає нас і далі рухатися в цьому напрямку. Найкраще підтвердження актуальності теми – це постійно повна аудиторія та онлайн-відвідування. Так, українська делегація буде представлена на світовому конгресі, присвяченому спінальній травмі. Це відбуватиметься цього року у вересні в Бельгії. Ми маємо честь та можливість за підтримки ВООЗ не лише почерпнути нові знання, а й провести цілу сесію, присвячену нашому досвіду, та представити результати багатомісячної роботи цілої, вже тепер без перебільшення, інтернаціональної команди. Тому будемо і далі працювати задля якісного життя кожного пацієнта! І ще раз хочу подякувати усім, хто об’єднався заради доброї справи.
