У відповідальному матчі рівненський Верес зіграв з донецьким Шахтарем. Обидві команди підійшли до матчу в святковому настрої, адже 27 серпня святкують День шахтаря та День міста Рівного. Водночас для рівнян цей день видався не дуже щасливим, адже Верес програв Шахтарю 2:1.
Як рівняни вболівали за Верес у матчі проти Шахтаря
Ось що про гру написав президент ФК “Верес” Олексій Хахльов:
Матч закінчився і на табло був рахунок 1:2. По факту – ми програли. Але по суті – виграли. Найкраще, для цього матчу підходять рядки з поеми Ліни Костенко: «інколи одна поразка варта сотень перемог».
Так – “Верес” цього дня не грав, він бився. Бився за кожен клаптик поля, за кожен м’яч, за кожен шанс. Так він бився, на моїй пам’яті ще раз, але про це пізніше. “Верес” цього дня був таким, яким ми його ще не бачили у з початку сезону у Прем’єр-лізі. Але чому саме сьогодні? Чому не з «Зорею» чи «Олександрією»? Я довго не міг заснути шукаючи відповідь.
Так – хлопці зігрались. Так – тренерський штаб їх правильно підготував і налаштував. Так – гравці виконали повністю установку тренера. Так… Але є ще щось. Я це розумів, відчував, але не міг сформулювати словами. Від безсоння увімкнув запис матчу. Ще раз і ще раз передивляючись моменти, прокручуючи кадри я раптом зрозумів.
Так – цього дня «Верес» грав проти десятикратного чемпіона України. Так – він вийшов грати проти володаря кубку УЄФА. Так – наші червоно-чорні вийшли грати проти потужного суперника з давньою історією і незрівнянно більшими фінансовими і кадровими ресурсами. Але не дивлячись на все це: “Верес” не боявся «Шахтаря»! “Верес” вийшов на поле з величезним бажанням перемогти. І це бажання не зникало аж до фінального свистка. Так було у першій лізі у матчі проти «Маріуполя», тоді ще «Іллічівця». Ми приймали у себе набагато сильнішого суперника, лідера, який до того моменту жодного разу не програвав. Але саме у Рівному отримав 3:1. Тоді гравці теж вийшли на поле, як в останній бій. Вийшли і перемогли.
Що об’єднує ці два матчі? Підтримка трибун! Та енергетика, яка з першої і до останньої секунди матчу дає жагу до перемоги. Та енергія уболівальників, яка передається гравцям даючи їм сили рватись вперед. Вчора ми разом створили сенсацію. Сім тисяч двадцять сім вболівальників на стадіоні за дві сотні кілометрів від міста. (І це на день міста!!!) «Шахтар» був вражений силою нашого «дванадцятого гравця». Повірте, я знаю про що кажу.
Давайте це повторимо! Наступний матч команда Народного клубу “Верес” проведе на виїзді, проти львівських «Карпат». Давайте зробимо цей виїзний матч ДОМАШНІМ для нашої команди. Нехай на львівському стадіоні «Україна» наші гравці знову відчують ту енергію і енергетику, які вони постійно відчували у Рівному і яку знову відчули на матчі з «Шахтарем». Давайте знову оголосимо тисячами голосів, що ми народились, щоб перемогти! Я знаю, що ми це можемо. І вірю, бо
РАЗОМ – МИ СИЛА!!!