У кожному місті є місця, які найперше показують гостям і куди приходять сім’ями. Які називають туристичними “родзинками”. Якими пишаються. Які хочеться берегти для прийдешніх поколінь.
Одне з таких місць у Рівному – Алея кованих скульптур, що у парку “Лебединка”. Царство витворів ковальського мистецтва, які вражають нестримним польотом фантазії авторів – учасників Міжнародного фестивалю ковальства “Металеве серце України”.
З’явився цей фестиваль у 2012 році, й відтоді щороку його учасники залишають яскравий слід у центрі Рівного, доповнюючи своїми роботами центральну скульптуру на алеї “Лебединки”. Тема фестивалю щороку різна, як і вигляд шедевру, що виходить у результаті. Відтак, за ці роки у Рівному з’явилась справжня Алея ковальського мистецтва зі скульптурами “Металеве серце”, “Даринка”, “Дитячі пустощі”, “Сімейні цінності”, “Мова риб”, “Театр абсурду”… На фоні цих шедеврів роблять селфі для соцмереж і фотографуються на добру згадку цілими сім’ями; біля скульптур завжди чути гамір дітлахів, а на кованих лавочках біля них вечорами звучить тихий шепіт закоханих…
Здається, так було завжди – настільки природно влилися в пейзаж нашого міста роботи ковалів з України й зарубіжжя, учасників міжнародного фестивалю. Багато хто думає, що Алея ковальства з’явилась за вказівкою “згори”: мовляв, розпорядилась влада, виділили кошти з бюджету – і виросли дивовижні ковані скульптури як гриби після дощу… Проте насправді вся ця краса – плід щорічної клопіткої роботи команди організаторів “Металевого серця України”, натхненницею якого є директор підприємства “Рівнебудпостач” Ніна КРОКА. Людина, безмежно закохана в ковальство і в рідне місто Рівне. Бачачи радість в очах ковалів, які щороку зустрічаються у Рівному як давні друзі, Ніна Юріївна забуває про втому, не рахується з витраченим часом і власними коштами, й радіє разом з усіма рівнянами, що наше місто знову прозвучить у світі й стане ще оригінальнішим.
– Я – краплинка в морі тих людей, які люблять наше місто, – розмірковує вголос Ніна Юріївна. – Коли брала участь у конкурсі проектів “Громадського бюджету”, була приємно вражена, скільки людей прагнуть зробити наше місто кращим, зручнішим, гарнішим. Стільки ідей народжується в головах і серцях небайдужих рівнян, скільки креативних задумів – тільки б створити умови, щоб енергія та ініціатива заохочувались! Мені здається, що кожен чиновник, кожен мешканець може на своєму місці щось зробити для цього, щось подарувати місту. Подарувати хоча б чистоту, красу. Якщо людина має бажання щось зробити – вона обов’язково зробить. А чим більше буде в нас краси – тим менше буде вандалізму. Люди будуть цінувати красу, жити серед неї і радіти.
