Юрій Антонов два з половиною роки воював у зоні АТО, а повернувшись до мирного життя взявся налагоджувати власний бізнес – відкрив у Львові ресторацію. Про історію успіху пана Юрія пише інтернет видання 7 днів.
Перше, що впало в око, коли я завітав до його ресторанчика, – це оригінальні світильники. Замість звичних ламп чи люстр зал тут освітлюють… гранатомети. На стінах замість традиційних у ресторанах декорацій – воєнні фотографії. На них усміхнені обличчя патріотів, які були чи й зараз перебувають у зоні АТО. Замість футболу чи музичних кліпів по телевізору транслюють слайд-шоу на військову тематику. Доповнює атмосферу музика – джаз, блюз…
Цей ресторан відкрили двоє учасників АТО: бійці батальйону «Донбас» з позивними «Шуруп» та «Бендер». Про те, як виникла ідея та яким був шлях до її реалізації, ми розпитали в одного із засновників ресторації «Патріот», рівнянина Юрія АНТОНОВА.
– Дуже давно, ще в тому столітті, я народився у Рівному. Так склалося, що після армії опинився в Москві, де прожив 25 років. А 2012-го повернувся в Україну. Щоправда, зробив дуже невдалий для себе вибір: оскільки у Рівному батьки вже померли, оселився в Донецьку. Однак не прижився. Коли в 2014 році почалась нинішня катавасія, вибору в мене не було. Два з половиною роки провів у зоні АТО… Тепер намагаюсь у Львові зайнятися тим, чим займався все своє життя, – бізнесом.
– Звідки взявся задум ресторації?
– Все просто – нас надихнула київська піцерія «Pizzaveterano». Наш добрий знайомий Леонід Остальцев показав приклад, що людина може, за бажання, зробити все, навіть не маючи досвіду. Ми ж на своєму прикладі пробуємо довести, що не він один може це зробити. Планували залучити професійних дизайнерів, серед яких були й готові допомогти безкоштовно. Та майже все зробили своїми руками. Тому можна сказати, що в «Патріоті» є частинка наших душ. Щодо деталей оформлення, то кожна з них має свою історію. Експонати нам надсилали наші хлопці та волонтери.
Відео: 24tv.ua
– Перед тим як відкрити ресторан, ви проходили перепідготовку в Рівненському міському центрі зайнятості. Чим це вам допомогло?
– Я спочатку образився, коли мені запропонували піти на курси підприємців у РЦПТО. Вважав себе досвідченим бізнесменом, хоча бізнесом займався не в Україні. Курси тривали два тижні, а в нас якраз був ремонт. Тому я не надто хотів знову сідати за парту. Однак потім зрозумів, що будь-який досвід має свої плюси. Моя самооцінка, так би мовити, знизилась, адже мене навчили того, що у подальшому знадобилось. Дуже сподобалась хороша організація навчання: невелика група, можна було отримати дуже багато цікавої інформації та консультацій. Доти, щоб знайти потрібні знання, доводилося перелопачувати багато зайвої інформації. А тут ти ставиш питання і одразу ж отримуєш конкретну відповідь.
– А правда, що у вас працюють лише колишні бійці АТО?
– Незважаючи на зовнішній антураж нашого закладу, ми заклали в нього ширшу ідею та сенс. Не хотілось працювати на вузьку категорію. На роботу беремо всіх – тих, хто воював і хто ні. Щоправда, кістяк усе таки становлять колишні учасники бойових дій на сході. Є бійці 24-ї бригади, «Азову», «Айдару», «Донбасу», майданівці, волонтери.
– А кого ви хочете бачити у своїй ресторації?
– Розраховуємо передусім на тих, хто вважає себе патріотом. А це не лише ті, хто десь воював чи допомагав війську. Друга категорія – туристи. Думаю, багатьом цікаво подивитись на людей, які себе показали і на сході, і тут, у мирному житті, де пробують зробити щось значиме.
Автор: Микола Пікула