Рівнянка Світлана Сирота поділилася своїми думками щодо значення свята 8 березня та його істинного змісту. Цей пост викликав жваве обговорення: від абсолютної підтрикми до нерозуміння такої позиції. Пропонуємо і вам його прочитати та поділитися враженнями.
Вже осточортіла з року в рік тема, але ми знову “здобули”.
Кажуть, якщо треба пояснювати, то не треба пояснювати.
Але я, трясця, таки поясню.
Нема у березні ніякого “свята весни і ніжності”.
Є 8 березня. Це день, коли вшановують боротьбу жінок за свої права.
Це, зокрема, про те, що жінки в Україні досі не мають рівних можливостей для самореалізації і кар’єрного зростання.
Скільки, скажімо, в поліції жінок -полковників і жінок-генералів? А скільки їх у Збройних Силах?
В СБУ? ДСНС? В інших силових структурах? І скільки при цьому серед жінок у силових структурах жертв домагань? Дискримінації?
Скільки жінок в Україні на керівних посадах, якщо це не приватна компанія з європейським чи американським капіталом?
Жінці майже ніколи не дадуть просунутися, бо “не бабське діло”. Ти можеш перевищувати інтелектом всіх чоловіків разом узятих, але якщо ти не носиш яйця і не їздиш із колегами на полювання чи в баню – ти не зробиш кар’єри.
Скільки рівності в українських сім’ях? На кому діти і побут в 90%?
При розлученні діти здебільшого повністю лишаються на матері, а розмір обов’язкових аліментів на дитину шкільного віку – менше півтори тисячі гривень. Тобто, і час, і ресурси, і фінанси – знов жіночі. (Так, є і чимало матерів-аліментниць, є й маніпуляторки, що мстяться чоловікам, але основна статистика така).
Декрет – жінка.
Батьківські збори – жінка.
В поліклініку – жінка.
Хочеш робити кар’єру – сука недотрахана. Зробила, попри все, – насмоктала.
Жінка за кермом – мавпа з гранатою.
І взагалі, завали писок, твій день – восьмемарта.
Ось про що 8 березня насправді, і ніякого свята у цьому дні немає.
І всі ці грьобані тюльпани в целофані – вкотре нівелювання тяжкої праці усіх тих жінок, які вибороли жінкам право на освіту, професію, працю, право обирати і бути обраними, носити штани і бікіні, не виходити заміж із примусу і ще багато чого.
Та тих, хто сьогодні, попри жорсткий опір, виборює своє право на повагу і місце під сонцем у будь-якій професії.
І навіть якщо ваш вибір, як жінки, – сидіти вдома біля плити і варити борщ чоловікові, то це ваше право, а не обов’язок.
І про це також 8 березня. І заради цього також багато жінок боролися і продовжують боротися.