У період 1629 – 1672 років Гощанський Михайлівський чоловічий православний монастир був культурно-освітнім центром на Волині. Про це свідчить існування при ньому вищої школи, де працювали видатні постаті національної культури І.Гізель, Г.Старушич, Л.Баранович. У 1672 році під час нападу кримських татар на містечко окремі дерев’яні приміщення цього монастиря були спалені.
Після пожежі монастир поступово відбудовувався, наприкінці ХVІІ століття перейшов з православної до греко-католицької єпархії. У радянський період (1939 – 1991 рр.) монастир був ліквідований. Відновив свою діяльність у 2004 році, як Покровський жіночий православний монастир Української православної церкви.
У Рівному, окрім Свято-Покровського кафедрального собору, на честь Покрови Пресвятої Богородиці названий храм у Золотієві. Ця дерев’яна церква була збудована тут на кошти поміщика Лук’яна Дворжанського в 1855 році.
У Дубно окрасою мікрорайону цукрового заводу є Свято-Покровський собор, будівництво якого було завершене у 1995 році. Велична споруда храму добре помітна всім, хто прямує тутешньою трасою у бік Тернополя. Минулого року святкове богослужіння на Покрову тут очолював Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Свято-Покровський храм у Млинові збудували 1840 року. Спочатку він носив ім’я Олександра Невського, а згодом його перейменували на честь Покрови. При Свято-Покровській церкві функціонує духовний центр, діяльність якого спрямована на зміцнення моральності серед молоді, виходить газета “Духовний вісник Млинівщини”.
Столітню історію має Свято-Покровський собор у Сарнах. Фундамент під нього заклали у парку залізничників саме у 1913 році. Події тих буремних літ не дали змогу вчасно завершити зведення церкви. А після Другої світової війни на фундаменті майбутнього собору за рішенням місцевої влади взагалі розмістили… розважально-танцювальний майданчик. І лише в 1990 році парафіяни Свято-Покровської церкви добилися рішення міської ради про відбудову православного собору. Того ж року фундамент майбутнього храму освятив тодішній архієпископ Рівненський і Острозький Іриней (нині – митрополит Дніпропетровський і Павлоградський).
А 3 червня 1994 року Свято-Покровський собор у Сарнах було освячено. Зараз тут зберігаються мощі святого Миколи Чудотворця, привезені з італійського міста Бар, зображення чудотворної стопи Божої матері з Почаєва, багато ікон і найголовніше, що на цьому історія храму не закінчується, її продовжують люди, які його відвідують.
На Рівненщині є декілька старовинних дерев’яних церков, які названі на честь Святої Покрови. Так, Покровська церква в с.Обарів Рівненського району була збудована 1781 року і є діючою донині.
На Костопільщині відома дерев’яна Свято-Покровська церква в с.Великий Стидин, побудована у 1768 році на кошти прихожан. Покровська церква і дзвіниця у селі Великий Стидин — пам’ятки архітектури та містобудування національного значення. Вони були споруджені в 1768 році. Цей ансамбль є яскравим прикладом волинської школи дерев’яної народної архітектури. Церкву видно одразу при в’їзді в село.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у с.Хотин Радивилівського району – це пам’ятка дерев’яного зодчества кінця XIX cт. Будувалася церква кілька років, освячена була в 1880-му. Серед півсотні ікон, які знаходяться у храмі, є ікона, куплена в Почаєві у дні епідемії чуми. Хотинський житель завіз у Берестечко виправляти шкуру коня (середина ХІХ ст.), та коли настав час забирати її, у торговельному містечку спалахнула чума. Із шкурою була занесена в наше село. Велике горе охопило вул. Двірську (тепер Шкільну). Від чуми вимирали цілі сім’ї. Люди у розпачі не знали, що робити, і звернулися до Бога. У складчину купили ікону. Із щирими молитвами обійшла з нею процесія кругом села — і хвороба зупинилася.
Свято-Покровська церква в с.Бронники Рівненського району початок своєї історії бере ще 1754 року. Тоді в селі збудували стару деревяну церкву. У ХІХ – на початку ХХ століття місцеві прихожани не раз брались за будівництво нового храму. І ось нарешті в 1927 році уросичто заклали перший камінь нової Свято-Покровської церкви поруч із старим храмом. А в 1929 році новозбудовану дерев’ну церкву освятив протоієрей Миколай Рогальський із Рівного.
Свято-Покровський кафедральний собор (УПЦ КП) (м. Рівне)
Храм названий на честь одного з православних празників Cвята Покрови Пресвятої Богородиці. Наріжний камінь собору заклав у 1990 році тодішній предстоятель Української православної церкви патріарх Мстислав. Наприкінці 1990-х років почав діяти нижній храм собору – на честь усіх святих землі Волинської.
Освячення верхнього храму собору – на честь Покрови Пресвятої Богородиці – звершив патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет у 2001 році.
Покровський собор – унікальне спорудження, один з найбільших та найвищих храмів України. Його довжина 51 м., ширина 42 м., висота 55 м. Великий купол храму символізує Ісуса Христа, 12 менших – апостолів. 24 дзвони встановлені на висоті 40 м. Будівлю звели за проектом архітектора Віктора Ковальчука.
Собор побудовано в українському стилі. Це, зокрема, підкреслюють золотий тризуб з хрестом (Володимирський тризуб) на його фронтоні, вітражні хрести віконних заповнень над дверми з західного, північного та південного боків у вигляді орнаментів, запозичених з волинських рушників, золоті куполи, біло-блакитного кольору стіни.
Входи у собор прикрашають мозаїчні зображення Покрови Божої Матері (художник О. Ковальчук) та Волинських Святих (художник В. Наумець).
Нижній і верхній храми собору можуть вмістить більше 3 тисяч парафіян. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею.
Високі ковані ворота – пам’ятка старого ковальського мистецтва (XVIII –кінець XIX ст.) прикрашають огорожу навколо собору (перенесені від головного входу на старовинне кладовище «Грабник»). Поряд з собором знаходиться каплиця пам’яті Климу Савуру (архітектор В. Ковальчук).
З 2010 року прихожани Свято-Покровського собору мають можливість доступу до великої святині – перста святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Мощі святого знаходяться у спеціально виготовленому дорогоцінному ковчезі.
На подвір’ї Свято-Покровського собору поховані відомі українські діячі : митрополит Рівненський і Острозький УПЦ КП Даниїл (2005 р.) та староста собору, член Вищої Церковної Ради УПЦ КП, народний депутат України чотирьох скликань Василь Червоній (2009 р.).
Розташування: Поблизу кладовища ” Грабник“ на перехресті вулиць Соборної – Княгині Ольги.
Як доїхати: Від Майдана Незалежності тролейбус № 1, № 2, № 7, № 10 маршрутні таксі № 34,№ 61,
№ 39, № 45, № 35, № 62,№ 65 . Від автовокзалу тролейбус № 10, №3, маршрутне таксі № 34, № 64. Від залізничного вокзалу тролейбус № 3, маршрутне таксі № 64.