Подорож до Америки не обмежується США. Латинські та острівні країни куди більш колоритні, та й відпочинок в рази дешевший. “Українська правда” зробила життєву підбірку порад туристам, як подорожувати економно і з комфортом без турфірм. Лікар з Тернополя Ігор Дзьордзьо розповів свою історію відпочинку на Кубі.
Відпочинок на Кубі: повний тур на двох із врахуванням трансферу та двотижневого проживання туристичні оператори оцінюють у понад $5000.
“Найбільша стаття витрат – це авіаквитки. €20-€30 – у стільки мені обходився один день перебування на Кубі. Це із врахуванням проживання, харчування та транспортних витрат“, – розповідає Ігор Дзьордзьо.
Кубинська віза оформлюється у Києві у Консульстві Республіки Куба. При собі слід мати підтвердження бронювання готелю (за необхідності бронь можна пізніше зняти) та копії авіаквитків.
Ігор відкривав Кубинську візу, знаходячись в США. Однак, радить українським мандрівникам бути готовими до можливих організаційних проблем через особливості роботи працівників кубинського посольства.
“Документи доводилося надсилати кілька разів. Якби я не мав такого великого бажання відвідати Кубу, то імовірно махнув би на все рукою і відмовився від подорожі.
Кубинське посольство дуже погано працює. Ще не в’їжджаючи в країну, ти відчуваєш “совок”. Однак враження від країни того варті“, – переконує лікар.
Форуми мандрівників радять дві найзручніші опції перельотів з України до Куби: АirFrance з пересадкою в Парижі або KLM з пересадкою в Амстердамі. На цих ресурсах ціни коливаються в районі €900-€1300 в обидві сторони.
“Якщо є американська віза, то дешевше летіти через США. З березня, між Кубою та Штатами діє спеціальний договір, який здешевлює авіаперельоти“, – розповідає Дзьордзьо.
Чоловік радить брати з собою у подорож не долари, а євро: “На Кубі діє закон: при обміні доларів, держава знімає 10% від суми. В той час, як, обмінюючи євро, втрачаєш всього 3% за банківські послуги“.
На Кубі існує два види внутрішньої валюти: песо національ та куки. Песо – це валюта, яку неможливо конвертувати. Один песо приблизно дорівнює гривні. Ним виплачують зарплату “бюджетникам” та розраховуються в місцевих магазинах. Кук – це так звана “туристична валюта”. Один кук дорівнює одному долару. Куками розраховуються здебільшого в готелях або ресторанах.
Мабуть, у всіх Куба асоціюється зі шляхетними ретро-машинами в найкращих традиціях автомобільної класики. На острові справді багато легендарних старих автівок.
“Однак, внутрішній громадський транспорт не менш екзотичний, – пригадує Ігор.
Міжміські подорожі найкраще здійснювати на так званих “camion”. Це вантажівки, на яких встановлена “буда” з пасажирськими сидіннями. Проїзд в такому транспорті дуже дешевий. Наприклад, поїздка з Гуантанамо в Баракоа (150 км) коштувала 25 песо”.
Фото: rbspace/Depositphotos
Є ще “taxi colectivo”, воно дорожче. Це старі позашляховики, подібні до тих, на яких американці їздили під час Другої світової. Біля них стоять чоловіки, які збирають пасажирів.
Про ціни Дзьордзьо радить дізнаватися спочатку у місцевих.
“І треба бути готовим, що вас, як туриста, спробують надурити. А так почувши в кілька разів більше ціну від водія, можна сторгуватися до адекватнішої суми“, – пояснює лікар.
Для відчайдушних мандрівників існує найбільш ощадлива опція – залізничний транспорт. Однак, досвідчені туристи застерігають, що вагони бувають тільки “загальними”, потяги дуже старі і часто запізнюються. Іноді навіть на добу.
Couchsurfing на Кубі заборонений, попереджає Ігор Дзьордзьо.
“Також не варто покладати великих надій на airbnb та навіть на booking.com, адже з Інтернетом на Кубі погано“, – додає він.
Зняти номер в готелі, за підрахунками Ігоря, коштуватиме від €50 до €200. Однак, є й ощадливіші опції.
“Дуже зручний варіант “casa particular”. Це, коли ти зупиняєшся у місцевих жителів, які здають житло“, – пояснює чоловік.
Фото: ankamonika/Depositphotos
Знайти орендодавців дуже просто. На будинках є позначки “casa particular”, часом місцеві можуть ловити за руку і пропонувати житло прямо на вулиці, якщо бачать, що ти з туристичним рюкзаком.
“Країна чудова тим, що ти можеш торгуватися. Якщо приходять і кажуть: “30 cuc”, відповідай: “Ні, це дорого”. Вони кажуть: “За 20”. Пропонуй: “За 15, але зі сніданком. Це дійсно працює“, – радить Дзьордзьо.
На відміну від хостелів у “casa particular” ціна встановлюється за кімнату, тому економніше знімати житло компанією.
Кубинський фастфуд – це канапки з сиром (pan con queso), які коштують в середньому 5 песо. Дешево і смачно Ігор Дзьордзьо радить ласувати екзотичними фруктами і соками-фреш.
“В ресторані перша страва та страва зі свіжої океанічної риби коштуватиме від 6 до 12 куків. А от піцу на Кубі я не радив би купувати. Жодного разу не куштував там смачної“, – розповідає він.
Якщо ви плануєте кубинську відпустку, леп-топ залиште вдома. Wi-Fi на острові – велика рідкість. Наш лікар попереджає, що знайти мережу можна хіба у дорогих готелях або придбати на площах великих міст, де працює національний провайдер.
Хоча, якщо добре пошукати, можна все-таки віднайти кілька варіантів, щоби перевірити пошту або запостити фото.
Ось, як це вдалося Ігорю: “Я був наївний і запитував у місцевих, де є Wi-Fi. Сусідка мені відповіла: “В Антоніо є Інтернет”, – і відвела через міські нетрі у невеличкий дворик, де було багато людей зі смартфонами.
Там до мене підійшов молодий хлопчина в шльопанцях і представився Антоніо. Він взяв з мене 2 куки і ввів пароль на моєму телефоні. Так я отримав годину Wi-Fi, сидячи з іншими туристами на бордюрі в гаванському дворику”.
Відпочинок на Кубі – не завжди комфортний, але однозначно безпечний, адже рівень злочинності там традиційно низький.
Туристам слід бути готовими, що більшість населення не володіє англійською, тож варто знати бодай кілька базових фраз іспанською.
В туристичних містах, через бідність і злидні, місцеві часто намагаються “викачати” з приїжджих максимум грошей, але якщо не ображатися на такі речі, перепитувати ціни у місцевих і ближче спілкуватися з населенням острова – поїздка вийде яскравою і незабутньою.
Пише http://life.pravda.com.ua/travel/2017/08/4/225699/