Вірш пам’яті Максима Кривцова: слова, які зворушують до сліз

Щасливе
24.11.2024  15:00

Поет Богдан Томенчук присвятив свій зворушливий вірш Максиму Кривцову – Герою, який віддав своє життя за Україну. Цей твір став відгуком на випадкове фото юного захисника, зроблене з кошеням на плечі. Воно, як і життя Максима, символізує силу, людяність і безмежну любов до світу.

Поет у рядках змалював глибокий емоційний контраст: лагідну осінню позолоту, теплий і справжній погляд хлопця, що водночас сповнений спокою і прихованого смутку. Здається, це фото зроблене у миті тиші – чи то перед боєм, чи після нього, коли все ще здається реальним, але невидимий тягар війни вже лягає на плечі молодих.

 

Лагідна осіння позолота.

Аж незрозуміло, що по чім…

Хлопчик…Очі…Випадкове фото

З кошеням на дужому плечі…

Ти не знати, до чи після бою

Узяла й заселфила, судьбо,

Він на фото був самим собою,

Схожим і на Бога, й на любов…

Погляд в осінь чорнобузинову,

В неминучість перших холодів,

І мовчання, схоже на розмову

З розпачем наляканих світів.

Знов Дніпро ховається у плавні,

І путивлі в кожному дворі,

Плачуть молоденькі ярославни

В проминальнім смутку прапорів,

Щебіт перелітної синиці,

І штрих-коди втомлених садів…

Вкотре забрехалися лисиці

На одчайну відданість щитів.

Знову вороги за ворогами,

І за ворогами вороги,

І стають прийдешніми боргами

Вчора неоплачені борги…

В Бога на живих, напевно, квоти.

Плачуть ярославни і дощі…

Зостаються передсмертні фото

З кошеням на лагіднім плечі…

Знимка випадкова з інтернету,

Світ, що ні на хвильку не притих.

Вчора закопали в цю планету

Ще одного з вічно молодих…

Вірш: Богдан Томенчук

На фото Максим Кривцов, поет, захисник, загинув на фронті

переглядів: 64


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *